notice
Друкувати

Газета сайта ПРОSTORY №1: Смерть переводчика

Евгения Белорусец (Понеділок, 09 Лютого 2009)
«Смерть переводчика»? Печальная весть. Умер, мол, переводчик, смерть ему пришла, ну и поминай, как звали, мне-то что. Вернее, грустно это, но сегодня ещё и не такое случается.

Так что я на похороны не приду. Или можно возмутиться: нет, скажите пожалуйста, автора лет 40 назад прикончили, но на этом не успокаиваются, норовят и переводчика.

Да. Хмуро получается. Безысходность... Нехорошо. Но тут мне впору возразить: остановитесь! Откуда эта мнительность? Что за склонность к поспешным выводам?

Признаюсь, название возникло как-то само по себе в результате размышлений над тем, чем является украинский перевод сегодня, в результате мыслей о переводческом процессе в Украине. То есть размышлений о том, чего нет. Но было ведь, в тяжелый для украинского языка час, в то время, когда в киевские издательства нужно было идти со словарями и доказывать, что избранное слово не употребляется в Канаде и не служит для развития бандеровщины, именно переводчики проявили такую удивительную черту, как отчаянная смелость, отстаивая те или иные слова, будто близких людей, будто своё последнее оружие. Когда-то Леся Украинка даже написала о подобном отношении к слову:

Слово, чому ти не твердая криця ...

Чом ти не гострий, безжалісний меч...

Или другой поэт что-то в этом роде написал: Слова мої торкаються до мене, як руки...

А ещё: ... Слова мої злітаються до мене, як діти до старенької вдови...

Или так: ... и вдруг пойму в тоске, что всё на свете только песня на украинском языке ...

Насколько я понимаю, писатели в те времена писали в стол, а ещё чаще вели себя совершенно смирно. Ну а те, кто был готов вопреки и назло всему писать нечто бескомпромиссное, были ловко высланы куда подальше, а то и вовсе на тот свет. Совсем другое дело - переводчики. Переводчики всех перехитрили и сохранили в живых много слов. Не только слов, но и смыслов, содержащихся в целых произведениях.

Когда-то было так. А сегодня? Сегодня перед моими глазами разворачивается пасмурная неприглядная панорама. Книжки пропадают без вести, потому что о них никто не пишет, они остаются не прочитанными и безвестными. Переводы часто не редактируется, исчезает внимательное и неравнодушное отношение к тексту, не формируются редакторские школы, часто книжки выходят без редактирования. Повсеместно европейская и американская литература переводится с русского, и этого никто не замечает, об этих потерях мало где можно прочесть.

Ещё Вальтер Беньямин писал о переводе, как о способе уйти от так называемого готового смысла произведения, показать саму непрерывность становления смысла, заложенного и в произведении и в его продолжениях, переводах.

«Ни одно стихотворение не предназначено читателю, ни одна картина - зрителю, ни одна симфония - слушателю»,- это формула из «Задачи переводчика» Беньямина, и среди прочего она рассказывает о великой мере независимости, которой наделены произведения. Рассказывает о некоем общем для произведений языке, который, так видит это философ и переводчик Беньямин, даёт возможность осуществлять перевод. То есть, перевод возможен лишь благодаря этому скрытому языку, подразумеваемому, сохраняющему в себе образ произведения. Чтобы перевести, необходимо не только понимание языка оригинала, но и знание иного, связующего все языки, изначального языка произведения. И переводчик, таким образом, постоянно имеет дело с чем-то, находящимся по ту сторону текстуального существования, должен увидеть сквозь уже существующий оригинал - Тот, другой.

Эту мысль продолжает Деррида в эссе «Вавилонские башни», он пишет о мифе про Вавилонскую башню, как о стержневом переводческом коде, вновь возвращаясь к теме всеобщего языка. Деррида пишет о том, что перевод есть важнейшее свидетельство недосказанности. Это практика, обнажающая расщелину между словами в произведении и его содержанием, открывающая плоскости содержания и полости сказанного. Перевод сам по себе, как занятие, ставит под сомнение любую идеологию, включая вездесущее в сегодняшней Украине мифологизированное мышление.

И вот мне кажется, что нынче как никогда важно, не дать переводу в Украине зачахнуть в вакууме герметичности, чтобы с ним не сталось, как сказал один поэт:

Зажглось, блеснув в паркетном воске -

И вновь исчезло...

И одной из возможностей преодоления сложившейся ситуации мне видится создание сообществ, где переводчики и авторы могли бы работать вместе, формируя своё видение литературы, заменяя друг для друга критиков и редакторов. Несколько подобных инициатив уже появилось, и я надеюсь, что их будет становиться всё больше. Также, судя по опыту европейских коллег, многое бы изменило объединение переводчиков художественной литературы, отстаивающее их права и, возможно, публикующее книги самостоятельно.

В первом номере газеты сайта ПРОSTORY собраны высказывания о переводе и отрывки художественных текстов, подобранные переводчиками в связи с темой номера. Мы помещаем также ряд иллюстраций к теме «Смерть переводчика», выполненных художником Николаем Власовым.

Среди публикаций - тексты Тимофея Гаврилова (Львов), Татьяны Баскаковой (Москва), Алексея Прокопьева (Москва), Кристиана Мартина (Мюнхен), Хендрика Джексона (Берлин), переводы Герты Крефтнер, Франсиса Понжа, Альфреда Дёблина, Александра Клюге, Чарльза Буковски.

Рисунок Николая Власова<-->

 
Коментарі (38)
1 Вівторок, 10 Лютого 2009
Можливо, дочекаюся україномовного видання газети та текстів авторів з Києва, Харкова, Сімферополя, Ужгорода.

Успехов, друзья!
2 Вівторок, 10 Лютого 2009
наскільки я знаю, принаймні половина текстів буде українською...
3 Вівторок, 10 Лютого 2009
І на цьому спасибі! А наповнення як завжди (хотілося краще) - неукраїнське. Чи когось хвилюють у цій країні українські проблеми перекладу і перекладачів??? Можливо, редакцію...?
4 Вівторок, 10 Лютого 2009
не українське? а яке?
5 Вівторок, 10 Лютого 2009
читачу, а ви газету бачили? в руках тримали? думаю, ні. тоді звідки цей потяг до убогого критиканства?
вибачте, але дуже вже схожа ваша позиція на типове провінційне ниття під лубковою маскою кобзарів-каменярів, мовляв, все не те і не так. може, українська культура через те й перебуває у стані колапсу, що такі "читачі" намагаються від початку зарубати будь-що нове замість самим хоч щось зробити! не подобаються Простори - робіть свій ресурс! пишіть! тільки у вигляді повноцінної публікації, а не вбогих підззявкувань у коментах.
6 Вівторок, 10 Лютого 2009
"Тимофея Гаврилова (Львов)"

А пан Гаврилів згоден з тим, як він звучить по-російськи? Чому не "Тымофий Гаврылив"?
7 Вівторок, 10 Лютого 2009
Це по суті видання, що представляє російськомовні інтереси. Пані Євгенія пише і перекладає виключно російською. А до то ж провадить при Гете-Інституті семінари для з українського перекладу. Може, я помиляюся. То хотілося б знати, що вона переклала українською мовою?
8 Субота, 14 Лютого 2009
Евгения, неплохой текст, но удивляет ваше желание спрятаться за фразочками из "классиков", которые давно превратились в школьные штампы. может, если уж возникает желание придать тексту флер эрудиции, стоит обращаться к украинской поэзии 60-х или 80-х? Драч и Винграновский намного жестче и ярче избитостей из чытанки для 3 класса.
9 Субота, 14 Лютого 2009
Євгенія Бєлорусець
Очень интересно! Была бы благодарна, если бы вы показали пример, который бы проиллюстрировал ваши слова.
10 Субота, 14 Лютого 2009
не знаю, стоит ли так реагировать на замечания. вам действительно стоит местами поработать над стилистикой. ведь если претендуете на интеллектуальность, надо и критику принимать.
11 Субота, 14 Лютого 2009
Євгенія Бєлорусець
так я её и принимаю. вы, как человек, дающий такие советы, наверное уже овладели теми навыками, о которых пишете. мне интересны примеры из украинской поэзии 60-х или 80-х. буду вам благодарна.
12 Субота, 14 Лютого 2009
да пожалуйста!
Чому ж тоді все важчає мені
На світі жити в множині духовній?
Вінграновський

или вот, Драч:
ХУСТИНА МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОІ, ПОДАРОВАНА ЛЬВУ ТОЛСТОМУ

А що на ній пропечатано,
Записано що на хустині?
А які на ній береги були –
Тернові чи буйно-сині?
А може, була прачорна,
Вогенними маками палена,
Шовковиста, відзігорна,
Торочкою сліз ужалена?!...

чем не к теме Перевод?

http://virchi.narod.ru/poeziya2/vidlynna.htm
13 Субота, 14 Лютого 2009
Стихи о которых вы пишете близки теме «перевод», только если их вводить в эту тему, на мой взгляд. И вопрос, какие вещи выбирать для высказывания, какие цитаты, это вопрос не только вкуса, но и определённого чутья и внутренней необходимости. Я выбираю одно, вы – другое, почему же вы решили, что внимание нужно фиксировать исключительно на поэзии 60-х, 80-х?
14 Субота, 14 Лютого 2009
У відповідь на деякі коментарі (до Муся і т. д.) щодо семінарів з перекладу при Гете-Інституті хочу як учасник семінару засвідчити, що ці семінари, які проводять Женя Бєлорусець і Клаудія Дате, відбуваються на високому рівні і є напевне єдиною нагодою для професійного росту перекладачів літератури з німецької на українську.
15 Субота, 14 Лютого 2009
Дякую, Михайло, за підтримку! Я й не зважала на ті зауваження, мені здається, що подібні речі не можна висловлювати анонімно. Їх треба обговорювати публічно. Дякую.
16 Субота, 14 Лютого 2009
я лишь указываю на то, что вариантов есть много и большинство из них лучше надоевших всем до зубной боли леси, франко или шевченко.
17 Субота, 14 Лютого 2009
Я думала, что вы имеете ввиду Беньямина или Деррида)) Для меня Леся Украинка далеко не та классика, субъективно - она кажется мне чем-то свежим, незачитанным. А из Франко и Шевченко у меня нет цитат.
18 Неділя, 15 Лютого 2009
Цікаво, чи є в природі перекладачі українських авторів на німецьку? Де їх знайти?
19 Неділя, 15 Лютого 2009
Шановний пане Юрченко,

чи могли б Ви як співорганізатор або, можливо, навіть куратор перекладацьких семінарів, перелічити перекладачів, які завдячують своїм професійним ростом семінарам п. Бєлорусець? Чи можна вже у цьому випадку говорити про перекладацьку школу Євгенії Бєлорусець? Можливо, Ви могли б надати статистику, а також довідку у порівнянні з львівськими семінарами п. Прохаська і п. Сидор. Щиро дякую за інформацію.
20 Понеділок, 16 Лютого 2009
Вы мя простите, вообще не въежжаю, что вы, многоуважаемый автор, пытались донести своей статьей....Мысль какая-то отрешенная плавает в ваших буквах и по ходу не могу понять драматизма..Сорри...
21 Понеділок, 16 Лютого 2009
речь с самого начала шла о поэзии, и вы это прекрасно понимали. а теперь вдруг стали передергивать... раньше мнение о вас было лучше.
22 Понеділок, 16 Лютого 2009
Поняла вас неправильно, потому что кроме Леси Украинки хрестоматийных цитат нет, и Вальтер Беньямин мне кажется намного хрестоматийнее Л.У. Более того, вы заставили меня задуматься о том, вправе ли мы так легко распоряжаться условно хрестоматийными высказываниями. В остальном я с вами согласна и нужно больше читать поэзию 60-х - 80-х. Но где та граница, превращающая цитату в штамп, остаётся загадкой.
23 Середа, 25 Лютого 2009
м-да, окремі дописи доводиться розуміти в тому сенсі, що вороги народу (видавці "Просторів") українській культурі розвиватися заважають. Маячня це суцільна. Перекладайте і видавайте! Хто вам заважає?! Нехороші видавці "Просторів"? Євгенія Білорусець особисто? Пишіть для "Просторів", перекладайте для них, може ваші речі і візьмуть, речі написані по-українському тут публікують. Не подобаються вам "Простори", то засновуйте свій сайт/газету. Бо то дуже зручно виправдовувати свою лінь наявністю публікацій російською мовою.
24 Середа, 25 Лютого 2009
Пане Ткаченко, може, підкажете хто профінансує подібний альтернативний сайт з українською спрямованістю? Мабуть, самі Ви досить успішний, що даєте такі умозаключення...не полінуйтеся, будь ласка, надати інформацію про секрет успіху!
25 П'ятниця, 27 Лютого 2009
профінансує? є купа сайтів літературних із патріотичною, проукраїнською спрямованістю. хіба не помітили? сумно.ком, літ-акцент... . чи вони вам не подобаються? фінансування знайти можна. потрібна ідея й багато роботи. думаю, якщо простори знайшли фінансування, ви знайдете теж. чи я щось не так зрозумів?
26 П'ятниця, 27 Лютого 2009
Уточнюю постановку питання: Гете-інститут профінансує? Україномовні статті і переклади?.. Тільки не збагну, як може "Відродження" і "Гете-інститут" фінансувати проведення семінарів з українського перекладу, на якому робиться вишкіл російськомовним фахівцем. Що відроджується? Тепер зрозуміли?
27 П'ятниця, 27 Лютого 2009
Причому фахівцем не з перекладу взагалі..? Чи я не знаю всієї перекладеної п. Бєлорусець літератури...
28 П'ятниця, 27 Лютого 2009
"Редактори газетного видання й сайта www.prostory.net.ua, Євгенія Бєлорусець і Катя Міщенко, під час дискусії говорили ПРО кризу художнього перекладу в Україні, тяжке становище перекладачів, НИЗЬКИЙ рівень перекладної літератури і необхідність створення нової творчої спільноти, яка б об'єднувала молодих літераторів, редакторів і художників, для реалізації спільних проектів."

http://www.gurt.org.ua/news/recent/1647/

Власні тези відззеркалюють, вочевидь, успішність перекладацьких семінарів, які проводить сама ж п.Бєлорусець третій рік поспіль.
29 П'ятниця, 27 Лютого 2009
"ПРО кризу художнього перекладу" - це у своїх колах? Чи назагал...? А, може, краще поіменно. Думаю, переклади Олекси Логвиненка та інших визнаних фахівців, а не аматорів, під кризу не підпадуть, якщо шановні учасники-перекладачі і творці газети з ними ознайомлені...
30 П'ятниця, 06 Березня 2009
Прикро, що авторка переповідає традиційну шовіністичну побрехеньку, що буцімто майже всі переклади з європейських мов українською робляться з російської.
Факти, будь ласка. може це у Києві так прийнято, але не треба всю Україну обхаркувати шовіністичною слиною
31 Субота, 07 Березня 2009
"В країні буяють неоімперіалізм і неоколоніалізм, країна котиться в прірву, і ця прірва – Російська Федерація, «єдіная і недєлімая», – і «єдиноязичная». В Україні відбувається культурний геноцид, люди дедалі більше перестають відчувати себе українцями, бо тут виховують слов’ян, православних та інші різновиди «общерусского человека» – тільки не українців."

Петро Таращук, перекладач
32 Понеділок, 09 Березня 2009
Авжеж, приємніше захлинатися шовіністичними памфлетами і цитувати Лесю Українку, яка тут п"яте колесо до воза.
33 Понеділок, 09 Березня 2009
дискусія з націоналістами - це кількагодинне кружляння на каруселі з усіма наслідками. панове, вам має бути соромно у 21 столітті асоціювати українські проблеми з національним питанням, витісняючи справжні проблеми, займаючись критиканством нечастих діячів мало розвиненого укр.літературного процесу
34 Вівторок, 10 Березня 2009
товарищі націоналісти! ви ще довго будете скиглити?
я не буду заперечувати, що є речі обєктивні, такі як відсутність державних програм, - звичайно ж тут дуже зручно звинувачувати в усьому "пяту колону". Але ж, слава богу, є такі рідкісні люди як ви, українські націоналісти, люди свідомі, яким краще знати де правда зарита. То чому б вам не облишити вічне скигління і не почати щось робити, приміром перекладати, писати тексту (взірцевою українською мовою), видавати, засновувати сайти тощо? Хто вам особисто перешкоджає? Пята колона? Євгнеія Білорусець? Перепрошую, але тому,що за останні 20 років українська література якимись надзвичайними успіхами похвалитись не може, "пята колона" не винувата. Ніхто нікого не переслідує (на превеликий жаль), видавати можна все, що заманеться. Навіть такі відверті фашисти як МАУП, або "Патріот України" безкарно поширюють свої матеріали, - а от їх в "непроукраїнському спрямуванні" не звинуватиш. Хто заважає писати, перекладати, публікуватись вам? не скигліть! робіть щось!
35 Вівторок, 10 Березня 2009
наскільки я розумію, націоналістів дратує те, що "Простори" двомовні. А як на мене - то це дуже добре. Класно, що є взагалі такого роду діалог, який вилучає як російський (чи то проросійський) шовінізм, так і український націоналізм.
Звичайно ж літературний сайт в Україні може бути і одномовним (україномовним, чи російськомовним), може бути, і тримовним, скажімо українсько-білорусько-польськомовним, чи ще якимось, і погано при цьому як на мене не те, що "Простори" двомовні, а те, що так мало аналогічних поектів. А ви ще при цьому на них нападаєтесь! Ганьба!
36 Понеділок, 11 Травня 2009
Гадаю, що перекладачам українською іншомовних текстів і роботи вистачить. Хто хоче працювати (перекладати, можливість і тексти для перекладу знайде. Орієнтуватися є на кого, були б власний хист, смак і працелюбність. З повагою -В.Б.
37 П'ятниця, 05 Червня 2009
Переводы часто не редактируется, исчезает внимательное и неравнодушное отношение к тексту, не формируются редакторские школы, часто книжки выходят без редактирования.

Саме так. Причому під це вже підганяється аргументація: мовляв, ну що ми будемо вовтузитися з твоїм текстом - он у нас є перекладачі, які на одному диханні переспівують. Щось таке говорила мені головний редактор одного вид-ва дитячої літератури, яка до того ж не знає жодної іноземної, крім російської.
38 Четвер, 06 Серпня 2009
Сегодня каждый стремится вставить свои "пять копеек" в дискуссию. Причина тому - несчастная личностная амбиция. Как это здорово, почувствовать себя частью "критической массы", ловко придающей частной теме (как минимум) политический окрас! Давайте говорить не об адекватности/неадекватности перевода, переводчиков и т. д., а об адекватности/неадекватности критики перевода. Бытует мнение, что критикой перевода может заниматься, мол, исключительно переводчик. Думаю, это не всегда так. Но среди "критической массы" едва ли встретишь человека, владеющего на разговорном уровне хотя бы двумя иностранными (пусть даже европейскими) языками. Беда некоторых участников "дискуссии" не в невладении языками и пр., а в нежелании рассмотреть проблему издалека. Публикуется текст о реалиях украиноязычного перевода на русском языке, и на тебе: каждый недоносок, полагаясь на свой примитивный ассоциативный ряд, начинает стонать и тужиться, выпучив глаза: я патриот! Неумелая (и оттого нелепая) критика "шароварщины" или, как выразился господин Таращук (некоторые из переводов которого просто ужасны), разновидностей «общерусского человека» обращается для него навязчивой идеей. Зачем? Зачем прятаться от того, что есть за выдуманной принадлежностью к "критической массе"? Это вам, господа, не Франция 60-х годов. Здесь интеллектуалов на пальцах сосчитать можно. Поскольку их отличает, прежде всего, толерантность, а не провинциальность, уважаемые. Не путайте х..й с пальцем.

Лично: спасибо Жене Белорусец за её работу.