notice
Друкувати

Петер Гандке: зі збірки «Внутрішній світ зовнішнього світу внутрішнього світу»

з німецької переклав Василь Лозинський (Вівторок, 22 Листопада 2011)
У збірці поезії Внутрішній світ зовнішнього світу внутрішнього світу (Die Innenwelt der Außenwelt der Innenwelt) Петер Гандке відкрив для лірики досі не використовувані  форми тексту, як, наприклад, склад команди 1-го ФК Нюрнберг від 27.1.1968, титульні титри  до фільму Боні та Клайд і т.п. І хоча у наступні роки він з’явився на авансцені як автор прози та п’єс, проте надалі не покидав поетичного жанру. Це засвідчують хоча б поеми Життя без поезії та Синій вірш у збірці Коли бажання ще допомагало (1974) та  Вірш до тривання (1986), а також  гайку в записниках, один з яких під назвою Вчора у дорозі був опублікований у 2005 році. В Україні Петер Гандке відомий перш за все своєю п’єсою Наруга над публікою, романами Жінка-шульга та Страх воротаря перед пенальті.  

Новий досвід 

1966/
у Байройті/
перед показом опери “Трістан та Ізольда”/
я закинув/
на майданчику для паркування/
вперше/
монету/
у паркувальний автомат/:
для мене це був новий досвід/
а тому, що всі горді/
з нового досвіду/
я був гордий/
з нового досвіду; 

Я запитав себе:
“Коли я вперше зачинив двері власними руками?/
І де я уперше з’їв разом з куском хліба мурашку?/
І за яких обставин я уперше бачив, як парує вода?/
І де мені вперше у целофановому кульку не стало чим дихати?/
І коли я уперше відправив листа ЕКСПРЕС-ПОШТОЮ?” 

Одного разу/
в котрому році?/
я прокинувся/
вперше у чужому приміщенні/
та вперше помітив/
що я у приміщенні. 

Одного разу/
в якому місці?/
мене хтось гукав/:
–        “Хутчій! Хутчій!”/
до себе/
через дорогу/
і коли я відгукнувсь/
–        “Так! Так!”/
уперше помітив/
що/
перш ніж прибіг/
я біг. 

1948 року /
на баварсько-австрійському кордоні/
у місцевості Байріш-Ґмайн/
“У будинку з яким номером?”/
я побачив/
на рамі ліжка/
під простирадлом/
за квітами/
вперше/
людину/
яка була мертвою. 

В Австрії/
пізніше/
“Коли?”/
Не знаю/
“За яких обставин?”/
коли підвів очі/
і побачив матір/
що на певній дистанції/
“На якій дистанції?”/
На дистанції від мене/
стояла при столі/
та прасувала/
мене охопив/
бо я її там/
ПОБАЧИВ/
вперше/
СОРОМ/
що таким чином дистанція/
до столу/
стала дистанцією сорому. 

1952 року/
улітку/
коли я/
(посланий з поминок моєї щойно похованої бабці
додому, щоб принести гостю забуті цигарки)/
увійшов/
у порожню/
тиху/
кімнату/
в якій небіжка/
лежала на столі/
три дні/
і в тихій/
порожній/
кімнаті/
нічого не помітив/
окрім брудної калюжі/
від вази/
на підлозі/
я/
вперше/
в житті/
злякався/
смерті/
і лише тому, що кажуть/
від страху смерті/
мороз іде по спині/
я взявши/
на захист/
слова, які казали/
зміг ще раз/
боротись/
зі страхом. 

Згодом/
я побачив/
(до того постійно чув про небезпечних божевільних)/
уперше/
безпечного божевільного/:
я вперше розлив/
КОКА КОЛУ/
на сніг/
на Ґросґльокнерській високо-альпійській трасі/:
я вперше побачив/
у фільмі/
як за наказом: РУКИ ВГОРУ!/
однорукий/
підняв/
руку/:
я побачив/
уперше/
манекена/
в окулярах/:
(коли слід було висловитися)/
я вперше/
нікому не мав  що сказати. 

Тепер питаю себе: 

Коли я вперше почую, що хтось
зміг узяти  з собою у смерть парасольку? 

Сьогодні/
(хоча можна сказати: “Я бачу це немов уперше”)/
я бачу/
не вперше/
картинку/
на якій представник влади/
переслідує/
представленого владою/
і не вперше читаю/
що когось б’ють доти/
доки він не стане/
свідчити/
що його не били/
проте/
і справді вперше/
сьогодні бачу/
на вулиці, де я живу/
перед ГОТЕЛЕМ РОЯЛЬ/
на тротуарі/
великий хідник/
а кілька днів тому/
вперше/
бачив нутрощі ескалатора/
і бачив/
уперше/
щойно впійману рибу/
у кулаку/
короля/
та бачив/
вперше/
ВПЕРШЕ/
як кава/
із філіжанки/
раптом хлюпнула/
на білу скатертину/
у ТРАНСЄВРОПЕЙСЬКОМУ ЕКСПРЕСІ. 

Ким я не є, чого не маю, чого не хочу, чого не
бажаю – та чого бажаю, що маю
і ким є.
(біографія у реченнях) 

Ким я НЕ є:
Я не  зануда на святі
Я не гордій у чомусь
Я не кисляк. 

Ким я не є ПО-ПЕРШЕ, ПО-ДРУГЕ і ПО-ТРЕТЄ:
По-перше, я не мрійник, по-друге, не відлюдник та по-третє, не мешканець вежі зі слонової кістки 

КИМ я не є:
Я не електоральне м’ясо. 

Ким я, НА ЖАЛЬ, не є:
На жаль, я не герой
На жаль, не мільйонер. 

Ким я, СЛАВА БОГУ, не є:
Я, слава Богу, не автомат
Я, слава Богу, не той, з ким можна робити все,
що заманеться. 

Ким я ЗРЕШТОЮ вам не є:
Я зрештою вам не маріонетка
Я зрештою вам не санітар божевільні
Я зрештою вам не сміттєзвалище
Я зрештою вам не благодійне організація
Я зрештою вам не розрадник
Я зрештою вам  не банк
Я зрештою вам не дам об себе ноги витирати
Я зрештою вам не довідкове бюро 

Ким я ХОЧА, АЛЕ І теж не є:
Я хоча не боягуз, але і не втомлений життям
Я хоча не ненависник прогресу, але також не обожнювач усього нового
Я хоча не мілітарист, але і не захисник лінивого миру
Я хоча не прихильник насильства, але й не хлопчик для биття.
Я хоч і не песиміст, але і не наївний утопіст. 

Ким я не є АНІ, АНІ:
Я ані націоналіст, ані зрівнювач,
Я ані прихильник диктатури, ані захисник неправильно трактованої демократії. 

Чого я не МАЮ:
Я не маю охоти пхати носа у справи чужих людей. 

Чого я не ХОЧУ:
Я не хочу сенсації. 

Чого я не хочу, ПРОТЕ:
Я ж не хочу сказати, що тут все в порядку, проте – 

Чого я НЕ хочу, АЛЕ І чого не хочу:
Я не хочу перелічувати усі свої плюси, але
не хочу й прибіднятися. 

Чого я не БАЖАЮ:
Я не бажаю кидати перший камінь. 

Що я БАЖАЮ:
Я бажаю, щоб ми не сварились. 

Що я ХОЧУ:
Я хочу для вас завжди лише найкращого. 

Чого я ХОТІВ:
Я хотів лише якнайкраще. 

Що в мене було:
В мене раніше були подібні погляди. 

Що у мене є:
В мене є свої проблеми. 

Що я Є:
Я – за. 

Хто я Є ЩЕ:
А як же я. 

Ким я є ТАКОЖ ІНОДІ, АЛЕ В ТОЙ ЖЕ ЧАС:
Я також іноді такої думки,
що далі так не піде,  але в той же ж час – 

Ким я Є:
Це я!

 

Джерело: Петер Гандке: Внутрішній світ зовнішнього світу внутрішнього світу
© Видавництво Зуркамп Франкфурт на Майні 1969
Усі права належать Видавництву Зуркапм, Берлін 

Aus: Peter Handke: Die Innenwelt der Außenwelt der Innenwelt
© Suhrkamp Verlag Frankfurt am Main 1969
Alle Rechte bei und vorbehalten durch Suhrkamp Verlag Berlin