ГлавнаяСтатьиТекстыПереводНовости
ТемаАкцииИскусствоСсылкиГазетаРедакция
Less is more - ПРОSTORY - украинский литературный журнал Less is more Игорь Бобырев: Стихи - ПРОSTORY - украинский литературный журнал Игорь Бобырев: Стихи Черга на квартиру - ПРОSTORY - украинский литературный журнал Черга на квартиру

Перекладацькі прочитання одного роману

У рамках "Других штраленських бесід в атріумі" Європейської колегії перекладачів у Штралені відбулося неординарне публічне авторське читання роману "Полуднева жінка" ("Die Mittagsfrau"[1]) Юлії Франк, лауреатки Німецької книжкової премії 2007 року.[2] За словами журі, роман "переконує проникливістю мови, силою оповіді та психологічною інтенсивністю".

Слухачі стали учасниками захопливої розмови авторки із 17-ма перекладачами її "роману для довгих бесід", які з'їхалися з Албанії, Бразилії, Болгарії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Грузії, Ізраїлю, Італії, Каталонії, Хорватії, Литви, Нідерландів, Румунії, Іспанії та Угорщини і протягом чотирьох днів до пізніх годин разом вдосконалювали свої тексти.

Під перекладацьким кутом зору оригінальний твір не лише по-різному звучить, але й інакше сприймається його драматургія та поетика, те, що перекладач має зберегти та донести до читача мовою перекладу. Інтенсивне та критичне розбирання мови роману з багатьох перспектив в бесідах, дискусіях та обговореннях перекладацьких питань дало Юлії Франк розуміння того, що перекладачі переписують той самий твір, але різними мовами, створюючи свою поетику та драматургію.

"На підвіконні стояла чайка, вона кричала, звучало це так, наче в її горлі було Балтійське море, високі, увінчані піною його хвилі, кілкий, колір неба, її клич ущух над Королівською площею, тихо було там, де тепер руїни театру." (стор. 9)

"Auf dem Fensterbrett stand eine Möwe, sie schrie, es klang, als habe sie die Ostsee im Hals, hoch, die Schaumkronen ihrer Wellen, spitz, die Farbe des Himmels, ihr Ruf verhallte über dem Königsplatz, still war es da, wo jetzt das Theater in Trümmern lag."

В основу літературного твору авторка поклала випадок із власної сімейної історії, який стався з батьком письменниці. Але перш ніж стати літературним полотном на 432 сторінки, ця історія поступово та детально розроблялася. Відбувалося це звичайно не так як при перекладі, коли твір сторінка за сторінкою прямолінійно переходить в іншу мову. Тут вибудовувалася сюжетна лінія, створювалася драматургія і поставала розповідь. Для Юлії Франк, дочки юного героя, ключовим моментом у цій історії було відшукати причини описаного вчинку - що змусило героїню кинути семилітнього сина, просто залишивши його серед дня самого на пероні вокзалу. Трапилося це незадовго після закінчення Другої світової війни, коли вони вдвох втікали від радянської армії. Причини, ймовірно, криються в культурі та ідеології, які перебільшували відведену жінці роль матері. Можливо, саме це викликало спротив жінок і через власну невідповідність вимогам призводило до нехтування своїх обов'язків. В пошуках істини письменниця вигадувала характер і визначала суть протагоністки.

А перекладачі на сцені тим часом приступили до довгого пасажу, починаючи з 402-ої сторінки і далі. Посипалися питання до авторки оригіналу. Реалії - чи не найпідступніше явище при перекладі. До прикладу, звідки може знати читач, чи гриб, що його їла Гелена, головна героїня, їстивний чи отруйний? У війну та голод люди їли все підряд. Або як назвати єврейською мовою гриба, який не росте в Ізраїлі через відсутність там лісів (Steinpilz, Bitterling). Якщо ж замінити його знайомим грибом або вигадати йому назву, то це зіб'є читача з пантелику - адже він зметикує, що такий гриб не росте в Німеччині. А латинські назви, як й описовий спосіб, не дуже доречні.

А ось чому малий Петер зве свою маму "Mutter", а не каже ніжно "Mama" чи "Mutti". Чи так авторка імплікує дистанцію між найближчими людьми та визріваючий намір матері? Та, якщо, наприклад, французьке "mere" (mere-maman), справді, емоційно стримане звертання у вищих колах сучасного суспільства, - зауважує Елізабет Лянд, то, зважаючи на середовище і соціальний стан протагоністів, - не інтелектуалів чи робітників, а інженерів, "Mutter" і "Vater"- єдино можливі варіанти, поширені в той час, аргументує Юлія Франк. Багато мов мають широкі можливості позначення членів сім'ї і звертань до них: мати-мама-мамуся-матуся-матінка / Mutter-Mama-Mami-Mutti ... (прим. автора). В інших мовах, зокрема румунській, вони відсутні.

Прикладом конструктивного рішення стало виявлення деяких неточностей у тексті оригіналу. Як от помилка у будові букового горішка, зав'язь якої Юлії Франк ще з дитинства запам'яталася тригніздою. Або трикратний повтор на одній сторінці слова "південно-західний напрямок", який на цей раз Юлія Франк з легкістю замінила на "Südwesten". Під час частих читань вголос авторка щоразу виявляє дрібні огріхи, які видавництво S. Fischer усуне в наступному виданні. Водночас переписувати, міняти і шліфувати свій текст належить до буденної літературної праці. Як відомо, існує не одна редакція "Страждань молодого Вертера" Ґьоте, але переважно останньою зачитується сучасний читач. Так що Юлія Франк готова до перегляду своїх текстів.

Характерною особливістю роману є велика кількість літературних цитат і натяків, які іноземному читачеві складно розпізнати, оскільки вони ніяк не помічені. Наприклад, дитячі пісеньки "Häschen in der Grube"[3] та "Zwischen Berg und tiefem, tiefem Tal" на сторінці 407, які виявилися стилістичними фігурами, підсилюють емоційність епізоду в лісі із загнаною Геленою, беззахисним малим Петером і напівживим чоловіком в корчах. Крім того, текст отримує особливе ритмічне звучання, яке передати цільовою мовою можливо лише, маючи пісню в себе на слуху, зауважила Юлія Франк.

Після того, як на прохання допитливих перекладачів, яке ще більше пожвавило глядачів, вони виконали одну за одною обидві пісеньки, ведучий, відомий літературний критик і журналіст Деніс Шек, "на вершині синергетичного ефекту між публікою та перекладачами" оголосив, що годі уявити кращого завершення вечора. Подібні зустрічі письменників із перекладачами та читацькою публікою безумовно матимуть продовження, адже проект "Штраленських бесід в атріумі", минулорічними гостями якого були перекладачі роману "Лейла" ("Leyla") і, звісно, його автор Ферідун Займоґлу, покликаний "підтримати перекладачів у вирішенні мовних і предметних проблем перекладу з метою уникнення помилок і непорозумінь при мовному й культурному трансфері".


[1] Julia Franck: „Die Mittagsfrau". Roman. Verlag S. Fischer, Frankfurt am Main 2007.

[2] Щороку напередодні Книжкового ярмарку у Франкфурті на Майні Біржева спілка Німецької книготоргівлі, починаючи з 2005-го року, обирає найкращий німецькомовний роман. Роман-бестселер наразі потрапив до рук 400 тис. читачів. 28 країн придбали на нього ліцензію.

[3] Häschen in der Grube, saß und schlief, saß und schlief.
Armes Häschen bist du krank,
dass du nicht mehr hüpfen kannst?
Häschen hüpf, Häschen hüpf, Häschen hüpf.

 

Добавьтe Ваш комментарий

Ваше имя (псевдоним):
Комментарий:

eurozine
 


Главная  Статьи  Тексты  Перевод  Новости  Тема  Акции  Искусство  Ссылки  Газета  Редакция  


Дизайн Александр Канарский © 2007.
При использовании материалов ссылка на prostory.net.ua желательна.