ГлавнаяСтатьиТекстыПереводНовости
ТемаАкцииИскусствоСсылкиГазетаРедакция
Шрами на тілі міста - ПРОSTORY - украинский литературный журнал Шрами на тілі міста СПІЛЬНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОСТІР - ПРОSTORY - украинский литературный журнал СПІЛЬНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОСТІР Мова програмування - ПРОSTORY - украинский литературный журнал Мова програмування

Від театру «Воскресіння» до Порохової вежі – враження від Львівського книжкового ярмарку 2008

Від театру «Воскресіння» до Порохової вежі – враження від Львівського книжкового ярмарку 2008Книжки пишуть не для того, щоб стрічатися з людьми й провадити з ними бесіди, а для того, аби уникати зустрічей, пише Феліцітас Гоппе у своєму есеї «Пляшкова пошта». Навіщо тоді їздити на книжкові ярмарки, ходити на читання, говорити з авторами? На цьогорічному Львівському книжковому ярмарку можна було пересвідчитися, як написане полишає свою текстову форму та у різноманітний спосіб знаходить шлях до реципієнта. Так, у переповненій Чорній залі театру «Воскресіння» Остап Сливинський (...)
 

Нас уничтожают

Нас уничтожаютКогда я начинала писать, я работала в "Искусствах в Сообществе". Посещала больницы, школы, дома престарелых, центры реабилитации, семьи - все возможные места, где скрыты люди, рассматриваемые нашим обществом, как ненормальные, не достигающие нормы или малополезные. Мы вместе с коллегами выясняли, что именно они хотят сказать. Открытия, сделанные в то время, помогли нам больше узнать о самих себе и о том, чего мы сами намеревались достичь. Для меня стало тогда ясно, что наша собственная история, которую мы рассказываем себе и другим, является большой частью того (...)
 
Комментарии (1)

Перекладацькі прочитання одного роману

Перекладацькі прочитання одного романуУ рамках "Других штраленських бесід в атріумі" Європейської колегії перекладачів у Штралені відбулося неординарне публічне авторське читання роману "Полуднева жінка" ("Die Mittagsfrau") Юлії Франк, лауреатки Німецької книжкової премії 2007 року. За словами журі, роман "переконує проникливістю мови, силою оповіді та психологічною інтенсивністю". Слухачі стали учасниками захопливої розмови авторки із 17-ма перекладачами її "роману для довгих бесід", які з'їхалися з Албанії, Бразилії, Болгарії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Грузії, Ізраїлю, Італії (...)
 

Понимать литературу

Понимать литературу... насколько важно, понимать эти тексты именно как литературу и дорожить способом их создания, обсуждать их созданность, настолько же невозможно отделить эту созданность от того, что случилось в нашей стране и продолжает случаться ... Так начинается лекционный цикл австрийского профессора Венделина Шмидта-Денглера, посвящённый современной австрийской литературе. Объект изучения неподдатлив и ускользает, и нужна смелость для того, чтобы дать разгадку самой на первый взгляд малозначительной литературной проблеме, если она затрагивает современность (...)
 
Комментарии (1)

Джаз та література: Розмова з Францом Когльманном

Джаз та література: Розмова з Францом КогльманномСтравінський і Саті (якого взагалі не слухали, а сьогодні його музика просто шокує) та французька Шістка (Пуленк, також Орік, який написав музику до всіх фільмів Кокто, тощо). В Оріка дуже добре відстежується музичне відлуння Кокто: гостро, кмітливо, витримано в традиціях класицизму. Трохи невідповідна тональність, але музика не атональна, а радше двотональна. Чути дуже світлі кольори, на відміну від темних кольорів «Другої віденської школи». Кокто насправді не був сюрреалістом, Бретон його ненавидів. (...)
 

До австрійських читань в Києві та Львові

До австрійських читань в Києві та ЛьвовіАвстрійська література? Хай скільки наші сучасники не прославляють добу Роберта Музіля, Франца Кафки, Германа Броха, Йозефа Рота чи Райнера Марії Рільке - вона минула назавжди. До того ж в уславленнях цих авторів, чия «австрійкість» і так більш ніж сумнівна, йдеться не стільки про «Австрію», скільки про «Каканію» (кайзерсько-королівську монархію - прим. перекладача)... Та Австрія, яку раніше називали маленьким світом (...)
 

Черга на квартиру

Черга на квартируКонцепт «квартира» заселений безліччю емоційно заряджених змістів, які можуть спричинити у різних мешканців нашої мови так само різні, а подекуди й протилежні відчуття і почуття: від надії до болю. У пострадянській міській культурі з її несформованими альтернативними стилями життя теми «власної квартири», «сім’ї» стають приводом для глибоких роздумів та довірливих розмов, за якими дихає пошана до цих засадничих категорій, бо саме вони, граючись, тримають над прірвою за ноги самоусвідомлення та сприйняття кожного індивіда як повноцінного члена суспільства. (...)
 


eurozine
 


Главная  Статьи  Тексты  Перевод  Новости  Тема  Акции  Искусство  Ссылки  Газета  Редакция  


Дизайн Александр Канарский © 2007.
При использовании материалов ссылка на prostory.net.ua желательна.