* * *
Секретний фільм дитинства молодого
На хмарі темних співів
................................................................
А серця недозволеная школа!
І сад під хмарами мокренькими стоїть
І ведуть за руку дітей
Тихо наспівує похмурий вдоволений вірш
Передсмертну пісню ворогів
В якій співають щоб він здох
Як вітер дмухали
На піхотинців
Як мухи розліталися без діла
І мерли на шляхах
І в шляпах вітру
Школою моралі
Висхлим фініком зла
Духмяним волоссям природи
Содом кущів
Мої вуха тихіші за буки
За пагорбом наукові стуки
Від польотів ботанічних сліз:
“Розкидає коси природа
Вкладаючись з людством в кущі”
На вухо дівочій голові
Ділових інженерів зграї
Ти дівчино лови
І золото і гроші
Ти все в них забирай
І спати їм щоночі
Зловтішно не давай
Я присвячую вірш
Я вам присвячую вірш
Відходить вірш у кращий світ
Відходить вірш у кращий світ
В наш поетичний світ природи
Він спить зростає і шипить
В плющі красивим змієм
Плював він на китайський час
Дружив з людьми
З корми токійської тюрми
“В душі лежать колоди
Солодкого рабства колодки”
"Вертається в хащу"
"без діла"
"в шляпах"
"З корми токійської тюрми"
Шановний авторе! Якщо Ви не знаєте української мови, то не пніться, будь ласка, у поети, бо з Вас виходить, перепрошую, віршоплет...
Я присвячую вірш
Я вам присвячую вірш
Відходить вірш у кращий світ
Відходить вірш у кращий світ"
Цікаво, до якого світу "відходив" автор цих рядків, коли писав цю базгранину, сказати б, маячню?!
Єдина вага цього "творива" - це очевидність. Бо це навіть не маячня, і у жодному разі не графоманство. Це просто НЕПОЕЗІЯ, у цьому і полягає очевидність.
Але що це? Либонь, діагноз...
В строчке сконцентрированно смысловое содержание, отношение между эмоциональным, сказовым, динамическим доходит до предела. Стихотворение Кирилла Ткаченко живет в том срезе событий, где непосредственное вплоть до детского сталкивается с любовью к ритму и движению, с ранимостью и уязвимостью образов. И в этом движении сосредоточенно «сегодня» его поэзии, её актуальность и точность.