ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
Джаз та література: Розмова з Францом Когльманном - ПРОSTORY - український літературний журнал Джаз та література: Розмова з Францом Когльманном Фрідріх Крьонке: По Києву на метро - ПРОSTORY - український літературний журнал Фрідріх Крьонке: По Києву на метро Перекладацька школа: Політичне письмо – політичний переклад? - ПРОSTORY - український літературний журнал Перекладацька школа: Політичне письмо – політичний переклад?
Друкувати

Слова без тіла і без тіні

Народився я в 1980-му році в Києві. Вивчав філософію в КДУ ім. Шевченка. З 2003-го року живу в Мюнхені. Вірші публікуються вперше, написані вони в 2006-2007 рр. З того часу я займаюсь філософією, наразі працюю над дисертацією. Останній написаний мною вірш завершує представлену вашій увазі добірку. Головні герої моїх віршів слова, вірш, кущі та природа, мухи, людство. Вірші ці дуже короткі. Я розумію їх як максимально стислі вирази того світу, до якого вони належать. Я бачу їх як мовчазних свідків, як емблеми, як уламки, що залишились від їхнього світу в небутті. Але навряд чи я зможу свідчити краще за них.

* * *
Секретний фільм дитинства молодого
На хмарі темних співів
................................................................
А серця недозволеная школа!
І сад під хмарами мокренькими стоїть
І ведуть за руку дітей

* * *
Вертається в хащу
Тихо наспівує похмурий вдоволений вірш
Передсмертну пісню ворогів
В якій співають щоб він здох

* * *
Слова без тіла і без тіні
Як вітер дмухали
На піхотинців
Як мухи розліталися без діла
І мерли на шляхах
І в шляпах вітру

* * *
Був деревом знань
Школою моралі
Висхлим фініком зла
Духмяним волоссям природи
Содом кущів

* * *
Мої муки голосніші за мух
Мої вуха тихіші за буки
За пагорбом наукові стуки
Від польотів ботанічних сліз:
“Розкидає коси природа
Вкладаючись з людством в кущі”

* * *
Гав-гав промовив вітер
На вухо дівочій голові
Ділових інженерів зграї
Ти дівчино лови
І золото і гроші
Ти все в них забирай
І спати їм щоночі
Зловтішно не давай

* * *
Я присвячую вірш
Я присвячую вірш
Я вам присвячую вірш
Відходить вірш у кращий світ
Відходить вірш у кращий світ
В наш поетичний світ природи
Він спить зростає і шипить
В плющі красивим змієм
Плював він на китайський час
Дружив з людьми
З корми токійської тюрми
“В душі лежать колоди
Солодкого рабства колодки”

 
Коментарі (8)
1 Понеділок, 16 Лютого 2009
на редкость бездарные стихи. зачем?
2 Середа, 25 Лютого 2009
Зате з претензіями!
3 Понеділок, 20 Квітня 2009
"недозволеная школа"
"Вертається в хащу"
"без діла"
"в шляпах"
"З корми токійської тюрми"
Шановний авторе! Якщо Ви не знаєте української мови, то не пніться, будь ласка, у поети, бо з Вас виходить, перепрошую, віршоплет...
4 Четвер, 23 Квітня 2009
стихи не просто бездарны, они ужасны... куда редакция смотрит-то, а?
5 П'ятниця, 24 Квітня 2009
"Я присвячую вірш
Я присвячую вірш
Я вам присвячую вірш
Відходить вірш у кращий світ
Відходить вірш у кращий світ"

Цікаво, до якого світу "відходив" автор цих рядків, коли писав цю базгранину, сказати б, маячню?!
6 П'ятниця, 24 Квітня 2009
"Гав-гав промовив вітер"

Єдина вага цього "творива" - це очевидність. Бо це навіть не маячня, і у жодному разі не графоманство. Це просто НЕПОЕЗІЯ, у цьому і полягає очевидність.
Але що це? Либонь, діагноз...
7 Вівторок, 26 Травня 2009
Поэзия имеет свойство производить на тех, кто её не понимает (не способен в силу определённой слепоты и глухоты), грозное впечатление безумия (О. Мандельштам «О собеседнике»). Нелеп комментарий и по поводу лексических замечаний, потому что именно поэзия ответственна за формирование языка, она его создаёт, и преображает заложенные в нем возможности перемен. Эти стихи не оправдываются, не извиняются, не описывают, не проговаривают историю! Они существуют как часть невидимого пейзажа, полу-явь, за которой может скрываться подробный сон или фрагмент реальности.
В строчке сконцентрированно смысловое содержание, отношение между эмоциональным, сказовым, динамическим доходит до предела. Стихотворение Кирилла Ткаченко живет в том срезе событий, где непосредственное вплоть до детского сталкивается с любовью к ритму и движению, с ранимостью и уязвимостью образов. И в этом движении сосредоточенно «сегодня» его поэзии, её актуальность и точность.
8 Понеділок, 01 Червня 2009
а чи не перегинаєте ви палку? порівняти Ткаченка з Мандельштамом - це, гм, хоробро. за всієї симпатії до "безпосереднього аж до дитячого", "наш поетичний світ природи" можна було б пробачити Новалісу чи Тіку, проте аж ніяк не поезійці, побудованій на рваному ритмі й благеньких алітераціях. ваш відгук ще більше вказує на недолугість цих віршів.

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua