З передмовою Тімоті Снайдера
(Mittwoch, 16. April 2014)
 Це не книга спогадів, у якій автор переймається питанням, хто він такий. Це радше книга історії,у котрій автор запитує себе, як сталося т ак, що він зміг з’явитися на світ. Мартін Поллак – один із визначних австрійських письменників, один з головних діячів у ланцюгу, що сполучає Центральну та Східну Європу, – не пам’ятає свого батька. Здобутком цієї історії, яка є водночас історією сім’ї, і нації, і війни, є те, що читач ніколи не забуде його батька – мерця у бункері (...)
|
Перевод с немецкого Марка Белорусца
(Mittwoch, 02. April 2014)
С немецкого перевела Татьяна Баскакова
(Samstag, 29. März 2014)
Драгица Райчич
(Dienstag, 24. September 2013)
рання публіцистика Альфреда Польґара
(Freitag, 08. Februar 2013)
 У Лондоні засідав інтернаціональний конгрес за сексуальну реформу. Авторитетні учасники й учасниці, вболіваючи душею й серцем за благо людства, боролися з дурними недалекоглядними законами, від яких більше лиха, ніж користі, якими держава, однак, намагається регламентувати статеве життя. Вони обговорювали й радилися, як засобами просвіти, консультування, тикання пальцем і складання інструкцій навчити людей правильно займатися сексом. Вони дискутували про те, як можна допомогти людству не заблукати в найтемнішому кварталі життя (...)
|
З німецької переклав Петро Рихло
(Samstag, 15. Dezember 2012)
З німецької переклав Петро Рихло
(Dienstag, 11. Dezember 2012)
 Запущеність також улягала порядкові, оскільки восени надходила пора листопаду, коли дерева скидали свою одіж, і сади світилися, такі зачаровані своїми роками, які лежали долі й розкладалися, позаяк зникало, забувалося понад квітуванням або ж в’януло те, що ніби ще чудесно хилилося, спадало додолу або ж кружляло, наче хоровод, коли ще жоден день не стискав його, як серце, що обіцяло нам бути таким щедрим і ніжним, а відтак лежало, холодне й забуте бажаннями, спрагле проростання, дане за безцінь в лен вечорові (...)
|
З іспанської переклала Юлія Сакер
(Sonntag, 09. Dezember 2012)
|
|
|
|
|
![[Описание одного фантастического ландшафта, снабженного экраном] - PROSTORY](/images/content/57b.jpg "[Описание одного фантастического ландшафта, снабженного экраном]")
Вы тут ни при чем. С вами лично это никак не связано. Особого значения ваша роль не имеет. И более значимой она не станет, когда в конце нашего разговора я совершу, что должен совершить. Я исполняю некую миссию, к вам не имеющую отношения. Могли бы даже перейти на другую сторону прежде, чем я вас зафиксировал. Заранее нужно было предвидеть опасность, пока не стало слишком поздно. Вы должны были меня не увидеть, не узнать, не обратить внимания на маску, которую я ношу. (...)
Вступить в кровопролитную борьбу с объединенными силами полиции и многочисленных, хорошо вооруженных жителей деревни Соф – такую возможность Гют не рассматривал даже во сне. Ведь собственная его дружина отнюдь не обладала той мощью, какую он ей приписывал в своих вымогательских речах. Как угроза дружина была куда более эффективной, нежели в действительности. Недаром господин Гют получил прозвище Не-Кровавый – ибо удачное вымогательство по сути своей бескровно (...)
Они миня послали в мир
Мартін Амансгаузер - австрійський поет, письменник, блогер, мандрівник. У своїй поезії обстоює ставлення до віршів як до предметів повсякденного вжитку, порадників із виживання чи коротких історій. Крім того, автор працює із сучасною поп-культурою, гротескно переграючи її стилістику. Найвідоміші твори Амансгаузера: роман "У шлунку хворої гієни. Міський детектив. Дещо інший путівник жахіттями" (1997), збірки віршів "година смерті альфонса альфреда шмідта" (2000) та "100 000 проданих примірників" (2002) (...)
Великолепна и земля, вид ночного города в диадеме огней поражает своей красотой. Очертания Гаваны напоминают огромную светящуюся подкову. Это настоящий современный город без крепостных стен, без мрачных укреплений и темных бойниц. Он весь открыт ветру и свету, жарким поцелуям залива, ничто не мешает его бесконечному созерцанию моря и неба, которое никогда не наскучит. Новый Геркулес эпохи урбанизации вычистил эти авгиевы конюшни трехсотлетней давности. И сейчас электрические фонари, подобно маленьким круглым лунам (...)
