переклади Саші Григоренко і Тимофія Гавриліва
(Четверг, 26 Марта 2009) /
Expressionismus: звук и цвет
(Понедельник, 23 Марта 2009) /
Новости
Євгенія Бєлорусець
(Понедельник, 23 Марта 2009) /
Статьи
(Воскресенье, 22 Марта 2009) /
Новости
Переклад Андрія Рєпи
(Среда, 18 Марта 2009) /
Статьи
Христина Назаркевич
(Вторник, 17 Марта 2009) /
Статьи
Перевод Наталии Чермалых
(Воскресенье, 08 Марта 2009) /
Статьи
Перевод Алёши Прокопьева
(Пятница, 06 Марта 2009) /
Expressionismus: звук и цвет
 Из чёрных дыр пакгауза к парому / Смолёные катились бочки. Ближе / Подполз буксир. Над жирной грязной жижей / Клоками дым проваливался в дрёму. // На пароходах марш подобен грому. / Мост бритвой режет мачты. Там же, ниже - / Вонь, копоть, ржа. И волны застит рыжий / Дым из кожевен по корью сырому./ У всех мостов, под чьи несло нас сваи, / Гудки сирен, нежны, протяжны, грубы, / Вдруг нарастали, словно дробь живая./ Отчалили. В сады канала. Губы / Немели всласть. Идиллия ночная - / Как маяки пылали (...)
|
Евгения Белорусец
(Четверг, 26 Февраля 2009) /
Статьи
Переклад Андрія Рєпи
(Вторник, 24 Февраля 2009) /
Статьи
|
|
|
|
|
У косах - водяних щурів кубло,/А руки в перснях у потоці - ніби/Плавці у риб, її крізь тінь несло/ Пралісу, що води укрила глибінь.//Останній промінь в темряві блукав,/Занурився у сховок мозку їй./Чому померла? І чому самій/Плисти крізь папороть і плетиво із трав? //Спиняє вітер очерет. Рука/ Його зненацька кажанів лякає./Крил зграя темна, від води вогка,/Як дим, в потоці темнім виринає/Як хмари уночі. Вугор тонкий -/По грудях їй. Блиск світляка позначив (...)
В этом году мастерскую вновь принимает крупнейший в Европе переводческий центр, расположен-ный в городе Штралене, в земле Северный Рейн-Вестфалия. К участию приглашаются переводчики художественной и научной литературы, желающие обсудить с коллегами свои новые тексты, поговорить о трудностях и путях их решения, узнать о последних тен-денциях современной немецкоязычной литературы. Участники: 12 переводчиков художественной и научной литературы с немецкого на русский и с русского на немецкий. (...)
Йдеться не лише про обраний мною шлях у перекладі, а й про незрадне переконання. Я рано розпочала викладацьку діяльність, написала перші наукові роботи з літературознавства. У Туреччині 60-х я відчувала себе в першу чергу університетським викладачем, а вже потім дослідницею. На нашій кафедрі ми сприймали інтерпретацію літератури через посередницьку роль і позицію вчителя. Університет у цьому сенсі лише умовно відрізнявся від школи. У ті роки мене запросили на радіо задля розмови про класику німецької літератури, і я вирішила (...)
Щовівторка у барі "Фідель", що за адресою вул. Грушевського 4-Б проходять літературні читання "Острів літературної свободи". Цього тижня, 24/03/2009 о 20.00 читатимуть зокрема Василь Лозинський, Павло Коробчук, Олена Степаненко та Сяргей Прилуцкі. На вільний мікрофон можна попередньо записатися за номером 8 063 342 59 00 (Олексій). Василь Лозинський / Поетичні структури / А) / неясно, як про таке всім розповісти, / у більшості випадків про таке не хочеться говорити / з упереджень, які існують заради скандалу / з великої літери, якщо це ще не зрозуміло (...)
Сьогодні вже важко уявити сучасну неоліберальну глобалізацію та спротив цій глобалізації (міжнародний рух альтерглобалізму) без філософських праць Тоні (Антоніо) Неґрі «Імперія» (2000) та «Множинність» (2004), що були написані ним у співавторстві з американцем Майклом Гартом. На початку нового тисячоліття ці книги стали інтелектуальною подією не тільки для академічної спільноти, але насамперед вони надихнули так зване «покоління Сіетла», антисистемний і антикапіталістичний рух активістів, що підняли гасло «Світ не на продаж - інший світ можливий». (...)
На днях задекларувала на Львівській презентації «Просторів» свою готовність повідомляти про цікаві мені перекладацькі публікації, тож вирішила надто не відкладати. Хотіла б звернути увагу поціновувачів красного письменства на новинку видавництва «Кальварія» - на жаль, після двох років відлежування рукопису готового перекладу - тоненьку і майже непомітну на полиці книгарні блідо-зелену книжечку «Парасолька на цей день». Її автор Вільгельм Ґенацино - один із найшанованіших і (...)
Она стоит у окна и смотрит, как идет снег. Ей кажется, что снег - это армия, стройными рядами спускающаяся с высокого холма. В долине ее ожидает враг. В глубине белой долины, в самом низу, состоится большая битва. Армия белых солдат спускается с холма. Они всё идут и идут. Его же не посещают столь воинственные мысли. Он хотел бы написать текст по случаю Международного женского дня, приходящегося на 8-ое марта. Сказано - сделано. Накануне, он листал красивый каталог давно прошедшей выставки, посвященной Эдуарду Мане.
Причина скорее в том, что общественные отношения в Украине начали меняться только недавно. Тут просто не было культурной революции восемьдесят девятого, которая состоялась в Польше и Венгрии. Режим Кучмы был чем-то иным. Насколько я вообще могу судить, настоящие перемены тут начались только зимой 2004-го. Постепенно в Украине формируется свободное гражданское общество. Возникла свобода медиа, репрессий стало меньше. Это влияет на литературу. Мне так кажется. Или я неправа? (...)
Можна часто чути, буцімто перемога Барака Обами - це здійснення мрії Мартіна Лютера Кінга про повне звільнення чорношкірих: те, що відомому пастору тільки мріялося, сьогодні стало реальністю. Та чи справді це так? Навесні 2008 року, під час вшанування трагічної смерті Мартіна Лютера Кінга, Генрі Луїс Тейлор з гіркотою в голосі прорік: «Одне ми добре знаємо - у цього чоловіка була мрія. Але якою вона була? Нам невідомо». Ця історична забудькуватість стосується якраз періоду після походу на Вашингтон (...)
