ua
ru
de
Головна
Статті
Тексти
Переклад
Новини
Тема
Акції
Мистецтво
Лінки
Газета
Редакція
Художній переклад 2009
Ельфріде Єлінек: З неволі чи з волі візьму тебе я
Убивство книги. Про згубні аспекти українського книговидання
Expressionismus: звук і колір
Зоологія політичного
Довге повернення Робінзона
Неля Ваховська
(Вівторок, 28 Грудня 2010)
Вже підзаголовок роману «Роман про батьківщину» задає проблемне поле «Кімнатного фонтана» – потребу створення парадигми батьківщини, цілісного місце-образу для нового життя. Вираз відсилає до відповідної жанроформи тривіальної літератури ХІХ ст., проте сюжет роману зовсім не відповідає традиційній схемі: замість сільської ідилії, ураженої небезпекою ззовні, читач одразу втрапляє в епіцентр розриву – квартиру в районі берлінських новобудов, що виник як простір символічного стику колишніх Західної і (...)
Дурс Ґрюнбайн: Портрет митця замолоду
з німецької переклав Петро Рихло
(Субота, 08 Січня 2011)
Собаче буття – це паркування
а
вта в обідню пору.
„Суцільна халепа…”, морська хитавиця на рівній землі.
Собаче буття – це те, і се, розумнішання на смітникові,
Кістка замість обіду, оргазми в блудному дворі.
Собаче буття – це те, що трапляється згодом, як прикрий вип
а
док,
Він замінює і нудоту, і невігластво простака (...)
Кишенькова метрополія, або Втрачений рай
Неля Ваховська
(Понеділок, 31 Січня 2011)
У самоописах об΄єднаної Німеччини головну роль було віддано місту як центру соціальної динаміки та екрану історичних процесів. При цьому Берлін постав особливим локусом Повороту й Об΄єднання: це місто історично було площиною реалізації політичних постановок, визначальних для колективного уявного Німеччини: від Ваймарської республіки, коли Берлін було проголошено культурною столицею світу, до гітлерівських часів, за яких попри те, що оплотом націонал-соціалізму вважався Мюнхен, Берлін обов΄язково мав стати серцем ІІІ Райху, й аж до Холодної війни (...)
Не Я, а «Я»
Дені Клапер
(Середа, 02 Лютого 2011)
Заявлені в назві роману Вольфґанґа Гільбіга «Я» лапки легко перескочити – вони легкі й непомітні, проте вказують на сутнісний вимір цього тексту: йдеться про «Я» в лапках, Я-цитоване, визначене кимось іншим, невласне-Я. Роман, що вийшов друком у 1993 році, проводить антропологічну розвідку з питання, коли чи на підставі чого суб΄єкт має право говорити про себе як про Я. Гільбіг ставить питання про умови, в яких можливе це Я. В умовах змодельованого автором НДРівського життя за режиму СПЄН (...)
Вольфґанґ Гільбіг: «Я»
з німецької переклала Олена Бєлозьорова
(Середа, 02 Лютого 2011)
Він був вдячний шефові за дуже літературну ідею: одному з його персонажів спало на гадку самому встановити час свого народження. Ця фігура несподівано була перенесена до великого міста й раптом відчула, що змінилась – перша весняна злива, що розпочалася вночі, змила спогади цієї фігури про її колишнє життя в богом забутій провінції. Щоб його не звинуватили в прозорих аналогіях до свого минулого, В. прописав спогади свого вигаданого персонажа про його життя в печері. Його персонаж животів у якомусь бункері (...)
Коментарі (1)
Фантазми про тіло і владу
Неля Ваховська
(Вівторок, 08 Лютого 2011)
Подібно до більшості східнонімецьких авторів 90-х, Катя Ланґе-Мюлер (нар. 1951) у своїх романах використовує свій біографічний досвід життя по обидва боки Муру, подекуди перетворюючи його на основний сюжетотворчий компонент. І звісно, біографія дочки функціонерки СПЄН, що в 16 років була виключена зі школи за «несоціалістичну поведінку», перебрала купу професій (набірниця, відповідальна за реквізит, доглядачка в психіатричному відділенні клініки Шаріте тощо), зрештою стала письменницею й у 1980-ті роки виїхала до Західного Берліна, дає їй для цього багатий матеріал (...)
Катя Ланґе-Мюлер: Надто рання любов до тварин
з німецької переклав Микола Ліпісівіцький
(Вівторок, 08 Лютого 2011)
Я не чинила спротиву людям, які все виштовхували мене, аж доки я не опинилася десь між товарів домашнього вжитку, що користувалися меншим попитом і зрештою, вперлася в контейнер, повний жовтих свічок для новорічної ялинки, по дванадцять у кожній упаковці. Чомусь мені сподобалися ці свічки; вони були коротенькі, товстенькі, мали довершену циліндричну форму і матовий жовтий колір, що нагадував мені тягучий штучний мед, яким я любила поласувати колись давно, у дитинстві. Крихти кристалізованого цукру в ньому нагадували солодкий пісок, цукор-пісок (...)
Коментарі (1)
Шрами на тілі міста
Неля Ваховська
(Понеділок, 14 Лютого 2011)
Відкриття Берлінського муру стало чи не першою в ХХ столітті суцільною медійною революцією: спровоковане прес-конференцією СПЄН та розтиражоване західнонімецькими ЗМІ, воно увійшло до колективного уявного Німеччини як телевізійна подія, якій не можна повністю довіряти. Так протагоніст роману Курта Драверта «Дзеркальний ландшафт» відмовляється навіть говорити на цю тему, про яку він не може, «точно сказати, чи це часом не було формою історичного феєрверку (...)
«
Початок
Попередня
1
2
3
Далі
Кінець
»
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL
Головна
Статті
Тексти
Переклад
Новини
Тема
Акції
Мистецтво
Лінки
Газета
Редакція
Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на
prostory.net.ua