з англійської переклала Олеся Бондаренко
(Понедельник, 02 Января 2012) /
Статьи
 Останнім часом ми спостерігаємо, як на вулицях знову і знову проходять масові демонстрації, і хоча вони відбуваються з різних політичних причин, дещо виявляється спільним: згуртовуються тіла, вони переміщуються і мовлять разом, захоплюють території, перетворюючи їх на публічний простір. Звісно, простіше охарактеризувати ці демонстрації або, радше, ці рухи через тіла, що збираються разом, аби заявити про свої права в публічному просторі, однак таке формулювання передбачає (...)
|
з німецької переклала Галя Петросаняк
(Вторник, 27 Декабря 2011) /
Перевод
 Умови праці були все нестерпніші, й Шімеле Рускін, голова спілки, сказав, що ми мусимо повідомити про це велику організацію, до якої належимо. Він продиктував мені довгого листа про наші умови у віденське управління профспілок, і одного дня приїхав представник профспілки з Відня. Представник профспілки, який колись був пекарчуком, пояснив, що існує лише один засіб: разом виставити вимоги, вести перемовини, а потім буде видно, що з того вийде; якщо ж жодних кроків назустріч з іншого боку не буде (...)
|
Показ фільму Вадима Єндрейка «Одна жінка і п’ять слонів»
(Вторник, 20 Декабря 2011) /
Акции
Бесіда редакції ПроStory
(Суббота, 10 Декабря 2011) /
Газета
(Пятница, 02 Декабря 2011) /
Новости
(Воскресенье, 27 Ноября 2011) /
Новости
з англійської переклав Михайло Ставицький
(Воскресенье, 27 Ноября 2011) /
Статьи
з німецької переклав Василь Лозинський
(Вторник, 22 Ноября 2011) /
Перевод
(Вторник, 22 Ноября 2011) /
Новости
(Понедельник, 21 Ноября 2011) /
Новости
|
|
|
|
|
Німецькомовний Захід жваво відгукнувся на фільм «Одна жінка і п’ять слонів» про відому перекладачку Світлану Ґаєр, киянку за походженням, що втекла з України до Німеччини наприкінці Другої світової війни. Зокрема, відкритим залишилось питання про колабораціонізм та ставлення героїні до нацизму. Розповідаючи про текстуру мови, Світлана Ґаєр, яку називають «новим голосом Достоєвського», витворює свій власний спосіб говоріння про минуле і політичні погляди. Так само текстура кіно-мови оприявнює гострі ідеологічні питання (...)
Іноді здається, що явища літературного порядку в Україні супроводжуються примусовим поштовхом до життя. Що самі по собі вони нежиттєздатні, і лише якесь ідеолого-магічне слово, виведене на лобі голема, спонукає його до прямоходіння чи танцю. Дійсність для такої істоти не видається чимось більшим за міраж чи сон, а написане слово стає єдиною реальністю, на яку варто зважати. Радянська, часто мимовільна і млява, літературо-центричність, що орієнтувалася в першу чергу на літературну культуру XIX століття (...)
2 грудня, в п’ятницю, о 17.00, у Центрі Візуальної Культури за адресою Сковороди, 2 відбудеться закриття Трудової виставки: зустріч із незалежним кураторським об’єднанням Худрада та художниками-учасниками виставки. Міждисциплінарне об’єднання Худрада продовжує свої соціальні активістські ініціативи новим проектом: кампанією на захист трудових прав робітників творчих професій. Під час зустрічі у ЦВК художники, серед яких буде і перформан-група ТанцЛабораторіум, зроблять публічну заяву (...)
У вівторок-середу 29-30 листопада о 17:30 в Центрі візуальної культури НаУКМА відбудеться презентація Станіслава Рукші "Тремтячі тіла", в рамках якої відбудуться відеопокази та дискусія на тему польського соціально заангажованого мистецтва 1990-2000-х. Розмови з митцями" – це антологія, яку складають розмови Артура Жмієвського з польськими художниками, пов’язаними з рухом "критичного мистецтва" такими як Павел Альтхамер, Катажина Ґурна, Анджей Карась, Ґжеґож Кламан, Ґжеґож Ковальський, Катажина Козира, Збіґнєв Лібера (...)
Твори ірландського драматурга й романіста Семюела Бекета тривалий час неабияк непокоїли лівих критиків, що симпатизують його творчості. Мовляв, Бекет – то суцільна перемога нігілізму, відчаю й песимізму. Його доробок нібито являє собою антитезу будь-якої прогресивної політичної участі. Дьордь Лукач, марксистський критик і теоретик літератури, звинуватив Бекета у відтворенні «найбільш патологічної деградації людини». Письменник-експериментатор Бертольт Брехт теж неприхильно ставився до (...)
У збірці поезії "Внутрішній світ зовнішнього світу внутрішнього світу" (Die Innenwelt der Außenwelt der Innenwelt) Петер Гандке відкрив для лірики досі не використовувані форми тексту, як, наприклад, склад команди 1-го ФК Нюрнберг від 27.1.1968, титульні титри до фільму Боні та Клайд і т.п. І хоча у наступні роки він з’явився на авансцені як автор прози та п’єс, проте надалі не покидав поетичного жанру. Це засвідчують хоча б поеми Життя без поезії та Синій вірш у збірці Коли бажання ще допомагало (1974) та Вірш до тривання (1986) (...)
Автори діляться своїм досвідом роботи як у гуманітарній і мистецькій сфері, так і в інших, та читають художні тексти. Визначити межу між творчістю та роботою складніше, ніж у випадках фізичної, найманої або виробничої праці. З огляду на це важливо, як літературний твір виявляє суспільні проблеми або перформативно їх втілює. Після виступів відбудеться дискусія на тему, як покращити професійні та економічні умови культурної сфери і як вони співвідносяться з творчістю. Андрій Поляков зібрав на роботі борт-супроводжуючого у літаках (...)
Як поставало питання гомосексуальності в юдейському/єврейському середовищі впро-довж століть, як воно відбивалося та інтерпретувалося в текстах, як еволюціонувало і, зре-штою, стало викликом для релігії і суспільства наприкінці ХХ століття? Як сучасний юдаїзму різних його напрямах сприймає сьогодні ЛГБТ-спільноту та осіб, що практикують іншу сексуальність? (...)
