з польської переклала Маріанна Кіяновська
(Среда, 03 Августа 2011) /
Перевод
(Среда, 06 Июля 2011) /
Новости
(Вторник, 28 Июня 2011) /
Акции
перевел Марк Белорусец
(Вторник, 28 Июня 2011) /
Перевод
перевел Марк Белорусец
(Четверг, 23 Июня 2011) /
Перевод
(Среда, 22 Июня 2011) /
Новости
 У четвер, 23 червня, о 14-00 в кафе "Купідон" (Київ, вул. Пушкінська, 1-3/5) відбудеться творчий вечір Льва Рубінштейна «Словниковий запас» і не тільки». Лев Рубінштейн - поет, літературний критик, публіцист, есеїст, один з засновників і лідерів московського концептуалізму (поряд з Всеволодом Некрасовим і Дмитром Пріговим), винахідник власного літературного жанру «картотека», лауреат Премії Андрія Білого, колумніст «Граней.Ру» і Стенгазети.нет (...)
|
Владимир С. Малахов
(Воскресенье, 19 Июня 2011) /
Газета
 В вопросе о расизме самое интересное не его содержание, а то, кто его задает. Какие цели преследует говорящий, ставя этот вопрос? Из какой позиции он говорит – как «хозяин дискурса», как возможная жертва? Будучи идеологическим понятием, понятие «расизм» (равно как и «фашизм») – не столько аналитическое, сколько практическое. Оно не столько позволяет нечто объяснить, сколько определенным образом назвать, обозначить и, в соответствии с этим обозначением – действовать. В частности, обезоружить оппонента, обвинив его в расизме (...)
|
(Пятница, 17 Июня 2011) /
Новости
Михаил Маяцкий
(Пятница, 17 Июня 2011) /
Газета
 Расизм остается тяжелой темой, как на Западе, так и в России, хотя и по-разному. На Западе некоторые наблюдатели считают, что расизм vs антирасизм уже не являются адекватными терминами для анализа нынешних социо-культурных конфликтов, и что поэтому более осмысленно говорить, например, об универсализме vs мультикультурализмe, как это и делают экслицитно участники общественных дебатов, в которых, как известно, практически никто не осмеливается – по моральным и юридическим соображениям (...)
|
з французької переклала Анастасія Рябчук
(Понедельник, 13 Июня 2011) /
Газета
|
|
|
|
|
Ткачишин-Дицький родом з польсько-українського прикордоння. Стик двох культур можна відчитати у шорсткій формі його вірша та в неабиякій мелодійності текстів. У поезії Евґеніуша Ткачишина-Дицького високі тони поєднуються із делікатним і, разом з тим, гротескним гумором. Дім його поетики – це хвороба та смерть, проте в ньому немає місця однозначності. Історії, розказані барвистою мовою, мерехтливі та мінливі, та тим не менш фабульні. Поезія Ткачишина-Дицького багата на сюжетні лінії (...)
Загальноукраїнська премія БУК вручається в двох номінаціях – кращий відеоряд (режисеру) та кращий поетичний ряд (авторові тексту). До участі запрошуються відеопоетичні роботи тривалістю до 10 хвилин, виготовлені в Україні (українськими режисерами чи робочими групами) на тексти українських чи зарубіжних поетів. Кожна відеоробота іноземною мовою має бути просубтитрована українською; кожна заявка на участь має містити переклад використаного тексту німецькою чи англійською мовами (...)
Запрошуємо 29 червня о 18:00 на Львівську презентацію 4-го числа газети «Простори» під назвою «Вихід на вулицю», що відбудеться у Книгарні «Є» за адресою просп. Свободи, 7. У презентації візьмуть участь редакторки і редактори Просторів: Катерина Міщенко, Наталя Чермалих, Василь Лозинський. Простори № 4 було презентовано 28 травня у Києві під час «Книжкового арсеналу», 11 червня у Хмельницькому в рамках Вуличного університету, 23 червня – у Донецьку (...)
В городскую гимназию я поступила вопреки желанию матери. Мать хотела, чтобы я осталась в деревне и стала портнихой. Она знала, что город меня испортит. И город в самом деле меня испортил. Я начала читать книги. Деревня все чаще представлялась мне сундуком, внутри которого люди рождаются, женятся и умирают. Все деревенские существовали как бы в старом времени , они уже рождались старыми. Рано или поздно деревню придется покинуть , если хочешь стать молодым , думала я тогда (...)
«Носовой платок у тебя есть?», – спрашивала каждое утро у ворот моя мать перед тем, как я выходила на улицу. У меня носового платка с собой не было. Я возвращалась за ним в дом. Каждое утро у меня не было с собой носового платка, потому что я ждала этого вопроса. Платок свидетельствовал: мать меня оберегает. Потом, целый день, я была в повседневных делах предоставлена самой себе. Вопрос НОСОВОЙ ПЛАТОК У ТЕБЯ ЕСТЬ выражал затаенную нежность. Откровенной нежностью мать бы меня смутила, у крестьян так не принято (...)
Багато країн мають власні міжнародні організації, що представляють їх культуру та освіту. Для прикладу наведемо Польський Інститут, Французький культурний центр, Британську Раду, Чеський культурний центр... Що потрібно для того, щоб створити подібну успішну мережу Українських Інститутів у світі? Хто має очолити Український Інститут: митець чи успішний менеджер? Чи мають закордонні культурні інституції підпорядковуватися Міністерству Культури?
У 1976 році Мішель Фуко опублікував перший том своєї "Історії сексуальності". Розпочавши з критики ілюзій сексуального визволення і загалом – з перегляду власної теорії влади, філософ створив фундамент того, що згодом стало – особливо в англомовному світі – дослідницьким полем історії сексуальності (і зокрема гомосексуальності). Однак серія лекцій, яку він читав у Колеж де Франс того ж року, не стосувалася питань сексуальності. Поза сумнівом, ключовою темою цього семінару, як і праці "Воля до знання", була тема “біо-влади” (...)
