Вибране з тому Камінь, іній, 2004
***
Інші
можуть зарости, лише та одна, безтілесна,
найболючіше оголена,
що не дає тобі жити – й далі
тримає тебе у житті, та єдина, на-
завжди невигойна, тобі тільки
дана, нехай лишиться
відкритою.
Крадькома
Крадькома, обережно
я підіймаю зі стежки
свого старшого брата
равлика,
щоб на нього ніхто не наступив.
Старшого, мабуть, на мільйон років.
Брата по непевності існування.
Обидва так само не знаємо,
навіщо ми створені.
Обидва так само записуємо німі питання,
кожен своїм найінтимнішим почерком:
потом страху, сім’ям, слизом.
(26 квітня 2002)
Ефект іншості
Власні вірші волію читати іншою мовою:;
Зайнятий обережним перекочуванням у роті
камінчиків правильної вимови,
менше відчуваю безсоромність свого зізнання.
Солодкі, невинні
солодкі, невинні слова,
солодкі, округлі речення, із
солодких, ніжно
заокруглених ком
точиться чиста
отрута
(Новий Світ, 8 липня 2004, Б.)
Нічого не сталося
Сліди від двох розбитих яєць
на стіні і на підлозі.
– Що сталося? – наївно питаю
доглядача цієї зали,
приязно усміхненого китайця.
– Нічого не сталося, – ввічливо відповідає він.
– Це мистецтво.
(Музей сучасного мистецтва, Франкфурт-на-Майні)
Правда?
Що таке правда?
Де її головний офіс?
Де її правління?
Де її опікунська рада?
Де її юристи?
Де її охоронці?
Де її відділ реклами?
Де відділ маркетингу?
Яка її глядацька аудиторія?
Який її вплив?
Чий медіа патронат?
Чи добре вона продається?
Чи вийшла на біржу?
Чого варті її акції?
Коти
Коти вдалися Богу –
деколи говорить Віслава Шимборська.
Іноді додає: Тільки.
Іноді: Найкраще.
Скільки світів
скільки ще світів, скільки антисвітів,
світів віртуальних і світів віддзеркалених,
світів вибухлих і світів поглинутих,
скільки ще засвітів
засяє, щоб згаснути,
згасне, щоб засяяти
у піщинці,
у камінчику
на загубленій планеті,
що дедалі швидше
обертається навколо білого,
потім чорного карлика,
на околицях
цієї однієї з близько
ста двадцяти п’яти
мільярдів
зникаючих галактик.
Не можу тобі допомогти
Упертий метелику, не можу тобі допомогти,
Можу тільки вимкнути світло.