
У 1938 р. Целан, перебуваючи у м. Тур (Франція), написав довгого листа своєму шкільному товаришеві Густавові Хомеду у Чернівці. Так розпочалося найдовше Целанове листування, яке тривало до 1970 року. У фінальній кореспонденції, написаній Целан відтворює свою сповнену відчаю ситуацію і водночас ще раз формулює важливі позиції своєї пізньої поетики. Із листів Хомеда ми, в свою чергу, довідуємося не тільки про долю Целанових друзів, що залишилися в радянських Чернівцях, але й про шлях солдата Червоної армії, котрий на власні очі бачив Освєнцім та обвуглений труп Ґеббельса в підкореному Берліні й котрий як перекладач брав участь у Нюрнберзькому процесі.
Видання цих листів з післямовою й коментарем робить зримим близький, довірливий і тривалий зв’язок на фоні катастрофічного ХХ століття. Листування є свідченням довгочасної дружби й одним з найважливіших документів останніх місяців життя Пауля Целана.
Захід відбудеться у Червоній залі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича
(вул. Коцюбинського, 2)
Вхід вільний