19 травня о 18.00
Книгарня«Є» (вул. Лисенка, 3, ст. м. «Золоті Ворота»)
Новий роман Тимофія Гавриліва має назву «Чарівний світ», тому що головний герой володіє здатністю, яку людина втрачає, дорослішаючи, а саме: зберігає дитинність, уміння сприймати світ із зацікавленням. Незважаючи на свій статус безхатченка, чудується дрібницям і радіє життю.
Роман заторкає філософські і суспільні проблеми сучасності, описані через призму життя безхатченків. Роман опубліковано у трьох книжках. Перша частина «Тепер» присвячена зіткненню внутрішнього і зовнішнього світів, поневірянню героя. Друга частина «Тоді» – події, які відбулися з героєм давніше. Третя частина «Між тоді і тепер» пов'язує дві попередні і розповідає про прогалини, яких не знаємо ані про тоді, ані про тепер.
«Чарівний світ. Тоді» написано від імені протагоніста у формі його щоденника, в якому він фіксує як будні маленької спільноти, так і відгукується на суспільні події останнього десятиліття. Стосунки чоловіків і кохання до жінки стають темою цієї книжки так само, як і зміни, що руйнують усталений світ.
«Чарівний світ. Між тоді і тепер» - третя, завершальна частина роману. Вона розповідає про шлях героя після розпаду товариства безхатченків. Прилаштований у напівпорожньому підвідомчому готельчику, герой збуває будні в роздумах і коханні. Перед його очима пропливають картини дитинства і юності – його щасливий час, утрачений рай. Нарешті, отримавши фальшивий паспорт, герой вирушає в еміґрацію, в якій читач зустрів його в першій частині роману.
Разом із романом «Де твій дім, Одіссею?» роман «Чарівний світ» входить до «трилогії безпритульності», яка традицію гуманістичної літератури продовжує мовою сьогодення, де змагаються творчий експеримент і класична розповідь.
«Я не певний, чи мого героя узагалі можна називати героєм. З погляду канонів соцреалізму – він антигерой, невдаха, асоціальна особистість. Він на дні, і там йому добре, бо для нього – це не дно, а звичні умови. Чому вони такі, звідки мізерія і падіння, читач довідається щойно наприкінці книжки, що дозволить йому раптом побачити картину в її повноті і зрозуміти» (Тимофій Гаврилів).
