ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
КГБ  и другие стихи  (Избранное) - ПРОSTORY - український літературний журнал КГБ и другие стихи (Избранное) Не Я, а «Я» - ПРОSTORY - український літературний журнал Не Я, а «Я» [Описание одного фантастического ландшафта, снабженного экраном] - ПРОSTORY - український літературний журнал [Описание одного фантастического ландшафта, снабженного экраном]
Друкувати

Простори # 2 Поряд з війною: передмова

Ми публікуємо передмову до другого номеру газети Простори «Поряд з війною». Цей номер вийшов у січні 2010 і присвячений метафорі «війни» в українській дійсності. Загальна концепція видання зосереджує увагу читача на «медіалізації» події, що відбувається в іншому просторі,  також – на «повсякденних війнах», вуличних протестах, протистоянні системі у радянські часи, маргіналізації знедолених соціальних груп й відчуженні від власного життєвого простору.

 

Поряд з війною

Ми приїхали сюди, щоб сказати вам — все буде добре!
В. Ющенко

Що відбувається на території, де вже чи ще немає війни? Її слід, певно, довго не зникає й поволі проступає, а для когось вона лишається несподіванкою. З іншого боку, чи взагалі можливий такий стан цілковитої відсутності війни? Військовий перверсивний потенціал здатен запустити не один фільмопроектор і показати сюжети, які викликатимуть подив. Та інші почуття. Як-от оманливе полегшення, що тут і тепер війни немає.

Ідея цього номера виникла в нас як у сторонніх, коли в Грузії розпочалися бойові дії. Ми прочитали про них, і згодом відчуття, що десь іде війна, посилилося, бо в Києві відбулася репетиція урочистого танкового проїзду напередодні святкування Незалежності. Отож ідеї вже більше року, весь цей час ми ніби й трималися осторонь, та (почасти екранні) події на великих площах цікавили нас не менше за невеликі майданчики міста, в якому ми живемо і працюємо.

Відтак одне око з підозрою поглядало на маркери мілітаризації громадського простору — полотнища фронтів змін та сильних рук —, на боротьбу зі старими мармуровими героями й істеричну коронацію нових, на війну мов, які нацьковують одну на одну. До цього театру війни глядачі приходять у яскравому вбранні, адже, як писав В. Гомбрович у «Порнографії», саме в ньому закладено істину боротьби з ворогом. Та чи можна вибороти собі щось більше за відмову від інтерактивного театру?

Поки одне око борсалося на поверхні разом з уявними пурпуровими головами убитих коней, друге пильнувало глядачів, що поверталися з театру до свого повсякдення. Для декого саме воно стало сценою, на якій відбуваються перепалки за власний простір і право на активну позицію. Так, вже тричі підсудна Бєлорусець намагається з’ясувати, чи можлива в такій боротьбі несподівана перемога звичайного українського громадянина.

Зі своїм потенціалом фільмопроектора війна нагадує. Про конфронтацію з повсякденням у минулому часі, про те, що зміни часто приходять несподівано й інколи уві сні. З цими змінами можна підтримувати ілюзорні стосунки спостерігача, який чухає свою прострелену потилицю. Постріл в ілюзію відбувається щомиті й водночас може запізнюватись, коли уявляєш, що розумієш дійсність навколо, заклякнувши збоку, поряд із гарячими точками. 

 
Коментарі (9)
1 Понеділок, 15 Лютого 2010
Передмова мені не зовсім зрозуміла. Чому б не написати просто про деякі явища. Здається автор пішов шлюхом ускладнення там, де складніше і важливіше говорити простою мовою і проговорити усі проблеми. Ретельно!
2 Понеділок, 15 Лютого 2010
Мені здається, варто уважніше її читати. Крім того, бажано і всю газету бачити... Єдине що: хотілося б розгорніше.
3 Понеділок, 15 Лютого 2010
чи то "вже тричі підсудна Бєлорусець" наївне дитя, що досі намагається у такий спосіб щось комусь довести? суспільна машина знищує таких ото "героїв нашого часу", і для вас це теж не новина.
війна скрізь.і скоро нам всім капєц. а Україні у першу чергу. можете не вірити, якщо це вам додає завзяття продовжувати ваше споглядання зі сторони.
4 Середа, 17 Лютого 2010
Был на презентации в Одессе. Спасибо! Буду читателем вашего ресурса.
5 Середа, 17 Лютого 2010
Катя, простите за журналистский вопрос, а почему вы не представили эту тему во время войны с Грузией? Или почему вы не изменили тему в то время, когда об этой войне уже не говорят? или же - почему об этой войне ничего нет в вашей газете?
6 Середа, 17 Лютого 2010
а это потому что они "сторонні спостерігачі"....соблюдают нейтралитет, как церковь..
пардон за скромность
7 Четвер, 18 Лютого 2010
Очень благодарен за номер и за возможность читать ваш сайт. Думаю, вы делаете именно то, чего сегодня не хватает в культурной жизни – говорите о политическом, не касаясь политических дрязг, показываете, насколько культура политична, насколько она неотделима от интерпретации сегодняшней ситуации. Буду искать газету. Примите уважение.
8 Вівторок, 23 Лютого 2010
Все це дуже цікаво, але я чекаю від вас більш радикального висловлювання. Звичайно, соціальна критика не вадить, але ви могли б зробити і щось на кшталт фемен
9 Середа, 24 Лютого 2010
Так - радикальне висловлювання задля розвитку української культури.

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua