ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
Що сталося? Про Єлінек в українському контексті - ПРОSTORY - український літературний журнал Що сталося? Про Єлінек в українському контексті Полтава-Харків: презентації газети та проекту «Простори» - ПРОSTORY - український літературний журнал Полтава-Харків: презентації газети та проекту «Простори» Рон Вінклер. Вірші зі збірки "Фраґментовані водойми" - ПРОSTORY - український літературний журнал Рон Вінклер. Вірші зі збірки "Фраґментовані водойми"
Друкувати

ТЕМА 2. Війна

Крізь соціальні шуми нам вчуваються сигнали тривоги. Передчуття задає нову ритміку повсякдення - аритмію легітимовано. Український контекст, хай би як дивно це не було, стає ще більш хаотичним, відтак, чергова невідомість вимагає пояснень, мобілізації зусиль, натякає на безнадію і беззмістовність обурення. Схвильовано, в очікуванні ми прихиляємо вухо/око до медіа-послань, що викарбовують образ приреченості на всіх знаках сьогоднішньої дійсності. Із вдячністю за традиційно невибагливі пояснення ми готуємо собі сховища, помаленьку зносимо додому провіант, і, отряхуючи зношені мундири, готуємося до зустрічі з ворогом. Його ім'я всім відоме, воно покоїться у прірві гласності, його розпізнано; але чомусь наші ряди скорочуються, а сигнали тривоги стають все голоснішими.

Наш простір оформлено декорацією війни. Власне, війна утворює конструкт зовнішнього простору, з одного боку, та індивідуального настрою, з іншого. Людина вкотре відчужена від подій теперішнього, пронизана потягом до межової ситуації, де чітко викристалізовується образ героя і ворога. Фокус індивіда зосередженій на одній точці: ворог одинокий, але непереборний, звичайно ж, дещо містичний, незбагненний. Його ім'я - пароль, відомий загалу. Притаманне війнам мародерство також послуговується цим паролем: двері відчиняються, варто тільки вимовити слово «криза». Відчужена згода означає готовність стати до зброї чи стати зброєю, рупором ідеї, що не належить повсякденню, та водночас, абсурдним чином, є його вдаваною вихідною точкою, першопричиною й відповіддю на питання, які це повсякдення ставить перед нами.

Виникають певні труднощі із очікуванням героя, рятівника. Армія чекає на командира, і навряд чи ним стане тотемна майданова ялинка чи трагічно прогностичний пам'ятник голоду. Чи знайдеться герой у бурхливому святкуванні, чи, може, він прилине на хвилях ненависті до Чужого? Чи не ризикуємо ми не відрізнити героя від ворога? Чи доцільне тепер таке розрізнення? Чи не час скинути пошарпану військову уніформу та усвідомити власну відповідальність та себе як суб'єкта?

«Простори» відкривають тему ВІЙНА. Ми вважаємо її однією з провідних метафор, що може описати дійсність, не покреслену лініями кордону, смугами прапорів, історичним часом. У рамках теми буде опубліковано тексти, які частково, повністю або жодним чином (не) даватимуть відповіді на поставлені вище запитання.

Матеріали з теми:

Роземарі Поярков: Будьте реалістами – вимагайте неможливого! Ми граємо в футбол

Між Марксом і кока-колою. Рецензія

 
Коментарі (2)
1 Середа, 10 Грудня 2008
криза заволоділа всіма, навіть мистецтвом, а особливо українським і всі традиційно по-українськи чекають на мессію, а я чекаю літа, для мене кожна зима це криза гірша за фінансову, але точно відомо, що літо буде, не знаю як там мессія, а от літо буде, є причина для оптимізму. До речі перед виходом на війну можна випити фронтового глінтвейну, відразу зникає відчуття хаосу і хочеться сказати "чуваки, всьо чотко", як сказали б брати гадюкіни:)
2 Понеділок, 02 Лютого 2009
комментарий, освещенный "фронтовым глинтвейном", - нелепо дурацкий. Давай, чьоткий ты, чувачок.

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua