ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
Тарас Федірко: Туди немає швидких доріг - ПРОSTORY - український літературний журнал Тарас Федірко: Туди немає швидких доріг Зберігати вічно. Український політикум і можливість пам’яті - ПРОSTORY - український літературний журнал Зберігати вічно. Український політикум і можливість пам’яті Сара Кейн: Кохання Федри - ПРОSTORY - український літературний журнал Сара Кейн: Кохання Федри
Друкувати

Від театру «Воскресіння» до Порохової вежі – враження від Львівського книжкового ярмарку 2008

Книжки пишуть не для того, щоб стрічатися з людьми й провадити з ними бесіди, а для того, аби уникати зустрічей, пише Феліцітас Гоппе у своєму есеї «Пляшкова пошта». Навіщо тоді їздити на книжкові ярмарки, ходити на читання, говорити з авторами?

На цьогорічному Львівському книжковому ярмарку можна було пересвідчитися, як написане полишає свою текстову форму та у різноманітний спосіб знаходить шлях до реципієнта. Так, у переповненій Чорній залі театру «Воскресіння» Остап Cливинський представив свою нову збірку поезій «М'яч у пітьмі», що вийшла друком у «Критиці». Його задумливе, ритмічне читання супроводжувалося кадрами й музикою з фільму «Безтілесні коханці». Відтак лірика Cливинського постала у багатовимірному просторі, вірші «Рухомий вогонь» або «Марія», обіграні зображенням і музикою, справляли ширші, не мовні враження. Після виступу Cливинського відбувся показ фільму «Безтілесні коханці». Фільм молодої режисери Наталії Ільчук - перший із серії «Поезія в кінематографі», де вона має на меті поєднувати у творах літературу та кіномитецтво. У фільмі Cливинський зачитує уривки зі своїх віршів (закадровий голос), через що слово повністю занурене у контекст зображення й музики та зливається з ними в одне ціле. Цей синтез відкриває нові асоціативні горизонти, вивільняє слово від його абстрактної форми і вводить його у конкретні відносини зі світом. Олег Лишега у своїй презентації також узявся за поєднання різних художніх форм. Хоча його попереднє оголошення - «Хто сподівався на лірику, може одразу ж іти. Я покінчив із фазою лірики» - змусило в деяких слухачів розчаруватися, показ його фільму про майстриню квіткових композицій Параску Хому був дуже вражаючим. У фільмі Лишега робить спробу показати взаємозв'язок різних видів мистецтва; з його палкою прихильністю до мови природи воно й не дивно, що він звертається до історії художниці, що малює квіти.

Цьогорічна країна-гість книжкового ярмарку - Австрія - була затінена смертю видатного інтелектуала й германіста Венделіна Шмідта-Денґлера. Шмідт-Денґлер мав виступати на спільному заході із Петером Ватергаузом, Фрідріхом Айхляйтнером та Вальтером Піларом, але несподівано помер 07.09.2008 року. Тож зяяла не тільки організаційна прогалина, але й серед авторів, германістів та перекладачів постійно відчувалося збентеження через цю втрату.

Напевно, показовими у цьому сенсі були читання Петера Ватергауза у Білій залі театру «Воскресіння». Вторгнення осені вихолодило зал, у ранню післяобідню годину серед гостей почала ширитися втома, тимчасові пінополістирольні стіни довкола та відсталі шпалери надавали приміщенню рис негостинності. У розмові про Ватергаузівський роман «Війна і світ» модераторка Христина Назаркевич даремно намагалася виявити авторські посилання на власну біографію, Ватергауз сховався за запереченнями, ні, шпіонажу в романі немає, його батько не був шпіоном, бо діти таких виразів не знають. Ні, паралелі з родиною він не буде розкривати, такі тлумачення йому не до душі. Читання завершилися десятихвилинним декламуванням включеного в роман військового англо-російського словника часів Другої світової війни - це було несклáдне прочитування фраз та виразів, неживе, без заглиблення у будь-який зміст.

Ще однією цікавою формою заходу на книжковому ярмарку були читання у тандемі, в яких свої тексти представляли два автори з різних країн. Організатори свідомо ставили авторів поряд залежно від їхніх текстів. Так, поет Андрій Любка та Федір Сваровський (Росія) зі своїми текстами про світ земний читали у тандемі, так само Сильвія Хутнік з Польщі разом з Танею Малярчук з епізодично-емансипаціними текстами. На жаль, автори сходилися лише перед початком читань і не мали нагоди попередньо спізнатися одне з одним чи ознайомитися з творами партнера у тандемі. І хоча читання проходили жваво й приваблювали багатьох слухачів, було проґавлено шанс дізнатися більше про літературу й контекст кожної країни через спілкування письменників. Кожний автор стояв ізольований зі своїми текстами й висловлюваннями.

Вибрані приміщення, короткі відстані, славні львівські кнайпи - все це посприяло створенню невимушеної атмосфери на ярмарку, чого годі чекати на великих німецьких ярмарках у Франкфурті й Ляйпцигу. Не було жодного цькування та читання на тлі голосів гучномовців, і жодної дистанції між автором та читачем. А тому гостям таки варто було зустрічатися з авторами, провадити з ними бесіду й мати зустрічі з літературою, що виходять далеко за межі самого лише тексту.

Йєна, 22.09.2008

Клаудія Дате - перекладач української літератури на німецьку, викладає в Йєнському університеті.

Переклала з німецької Катя Міщенко

 

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua