За участю журналіста, дослідника робітничих рухів Віталія Атанасова

13:00, 2 листопада

Музей «Духовні скарби України»

вул. Десятинна 12

Нам варто поговорити про те, що зникає на наших очах:
про розділення між війною та миром,
суспільством та державою,
політичними вимогами та елементарними потребами,
необхідністю, без якої неможливе подальше життя спільнот та людей, та надіями цих спільнот.

Повільно простори війни стають частиною нашої географії. Вони перетворюються на сірі світи, території, де конфлікт бере будь-які форми, насильство не має навіть ідеології і стає собі виправданням. 
На тлі цих суспільних зсувів все ще продовжується життя, триває праця, але беззахисніть людини сягає своєї межі. Цінність і праці і життя змінюється, про неї можна сперечатися, але вона втратила рештки своєї певності.

Кілька останніх місяців поспіль я відвідую шахти Донбасу, у тому числі ті, яким довелося працювати під обстрілами. З подивом я помічаю на власних світлинах щасливі обличчя людей, що відкрили для себе ще один сенс своєї праці – її здатність утворювати ареали мирного життя серед непередбачуваних тероризуючих подій.  

Завтра ми спілкуватимемося про тих, хто попри вироки географії не захотів виходити на сцену цієї війни та, не зважаючи на всі обставини, воліє зберегти мирні міста та їхній неповторний ритм життя, до якого у нас досі не було часу прислухатися.