ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
Е.Єлінек: (білосніжка) - ПРОSTORY - український літературний журнал Е.Єлінек: (білосніжка) Агота Криштоф: МОНСТР - ПРОSTORY - український літературний журнал Агота Криштоф: МОНСТР Читання поезії зі збірки «Чорний квадрат» Тадеуша Домбровського - ПРОSTORY - український літературний журнал Читання поезії зі збірки «Чорний квадрат» Тадеуша Домбровського
Друкувати

Гендрік Джексон: У Бурґері з Мадонною

„То я зараз заскочу?" – телефонував Ернесто Кастільо, співвидавець літературного журналу lauter niemand. Саме цей журнал влаштовує щотижневі відкриті читання і вже з десяток років грає не останню роль у Берліні, він є збірним пунктом майбутньої та пройдешньої богеми, алкогольною сутністю усіх літературних напрямів. Але ж, Ернесто, сьогодні не неділя! А зазвичай усе відбувається так: той, хто у суботній вечір захоче послухати трохи гарної чи поганої літератури й до того ж надірвати горло - йде до «літературної лабораторії - lauter niemand». Побічні дії: бодун і ніякий понеділок. Чому? Тому що після lauter niemand звичайно йдеш до «Бурґера», а хто потрапляє до «Бурґера» після 23-ї, той звідти скоро не вийде. «Бурґер» - це такий древній заклад, де справами керує Берт Папенфус, до речі, той самий, який у часи соціалізму був під ковпаком у служби безпеки як анархістський поет-авангардист із Пренцлауер-берґу. Тепер він є чимось на зразок живої легенди разом зі своїм «Бурґером», сутінковим «будинком танкультури» (слово таке саме старомодне, як і тамтешні ендеерівські шпалери), місцем проведення багатьох літературний читань. Щоправда прославився Бурґер завдяки Володимиру Камінеру, який раз на місяць влаштовував тут свою російську дискотеку. Її було експортовано в усі країни, і тепер до Бурґера збігаються італійці, іспанці й американці, які хочуть дізнатися, що у Берліні нарозхват.

Моя щира й іноді таки відірвана від життя літературна богема до сьогодні не збагнула, що вона тут нерідко чи не єдина з місцевих. Але менше з тим, у Бурґері таки є читання, які проходять раз чи двічі на тиждень.

Отже, чого хотів Ернесто? До СССР?! Це вже інший заклад, нині уподобаний туристами, за яким стоїть блякло-чарівливий союз митців та росіян. Тому що й тут вміють розважатися. Тож гайда до СССР. Ернесто казав, ширяться чутки, ніби Мадонна після прем'єри свого фільму на Берлінале була у Бурґері, її виконавець головної ролі співає російською і питався в Камінера, куди можна сходити. Західноберлінська елітна дискотека, на яку Мадонну запросили, впіймала облизня. Мадонні більше припав до душі простіший, але колоритний «Бурґер». У СССР чутки підтвердилися. Ми зустріли росіянина у радянських сонячний окулярах, який там побував: «Тоочна, - сказав він зі своїм тягучим російським акцентом, - був там. А всьо равно. Мені більше Ніколь Кідман, тому що апетитна. Так, лімузини, весь тобі Голівуд, а всьо равно».

Я подумав, на бога, якщо вже Голівуд надихають наші бари! Я ж мав там читати рівно за два дні? Може, Мадонна хотіла потрапити на мої читання? Ну звісно! Вона напевно шукала матеріал для шпигунської історії зі старого Берліна. Ми б створили для неї ідеальний контекст: богема, старі штазі чи контр-штазі-поети, пропиті вечори етцетера.

Подумки я вже складаю запрошення на читання для моїх друзів: Я ще тут! Я ще живий! Приходьте на мої читання, поки я не став легендою голівудського кіна! Мадонну я б також запросив. Моє прізвище видалося б їй підозрілим, але усі упередження миттєво б зникли. Росіянин в окулярах дав мені її номер телефону. Та вона, на жаль, поспішала і вже прямувала до літака. Її менеджери таки переплутали дні, вона ж бо хотіла потрапити на мої читання. Та мені було на разі байдуже. Ернесто замовив ще дві водки, а я повернувся до Ніколь Кідман, яка саме увійшла. Принаймні ця молода росіянка виглядала так само привабливо, і грала вона також непогано, як згодом з'ясувалося…


____________________________
*Берлінська літературна ініціатива lauter niemand розпочала діяльність у 1996 році, нині вона перетворилася на інтернаціональне об'єднання, яке підтримує не тільки молодих авторів, але й загалом митців. lauter niemand - це берлінський журнал лірики й прози, літературна лабораторія, читання, поетична премія і міжнародні літературні проекти.

 
Коментарі (1)
1 Вівторок, 02 Грудня 2008
Зазвичай назви газет, журналів, колективів, спілок та ін. транскрибуються або транслітеруються ( і безумовно стисло пояснюються, що ви власне і зробили).

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua