ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
Саша Протяг: ~многолетники (которые здесь растут) как однолетники~ - ПРОSTORY - український літературний журнал Саша Протяг: ~многолетники (которые здесь растут) как однолетники~ Реванш «правої руки» держави - ПРОSTORY - український літературний журнал Реванш «правої руки» держави Игорь Бобырев: Стихи - ПРОSTORY - український літературний журнал Игорь Бобырев: Стихи
Друкувати

Евґеніуш Ткачишин-Дицький: вірші зі збірки "Путівник для бездомних незалежно від місця проживання"

Евґеніуш Ткачишин-Дицький (Eugeniusz Tkaczyszyn-Dycki) (1962 р.н.) – автор десяти книг віршів (окремі з них – Ненья та інші вірші, 1990; Перегрин, 1992; Liber mortuorum, 1997; Путівник для бездомних незалежно від місця проживання, 2000; Далеко звідси лишив я своє давнє і недавнє тіло, 2003; Історія польських родин, 2005; Пісня про залежності й узалежнення, 2008 та вибраного Поезія як місце на землі (1989-2003), 2006; Віддам вірші в добрі руки (1988-2010), 2010). Автор книги малої прози Запліччя (2002). Мала проза публікувалася в журналі «Креси». Двічі лауреат Літературної премії міста Ґдиня. Книга поезій Пісня про залежності й узалежнення в 2009 році удостоєна "Ніке" – найвпливовішої у Польщі літературної премії.  Евґеніуш Ткачишин-Дицький живе у Варшаві. 

Ткачишин-Дицький родом з польсько-українського прикордоння. Стик двох культур можна відчитати у шорсткій формі його вірша та в неабиякій мелодійності текстів. У поезії Евґеніуша Ткачишина-Дицького високі тони поєднуються із делікатним і, разом з тим, гротескним гумором. Дім його поетики – це хвороба та смерть, проте в ньому немає місця однозначності. Історії, розказані барвистою мовою, мерехтливі та мінливі, та тим не менш фабульні. Поезія Ткачишина-Дицького багата на сюжетні лінії, виразно індивідуальна, проймає своєю щирістю та нагістю. Залежна від минулого, вона безнастанно споглядає красу та бридкість життя.

«Простори» публікують вибрані поезії автора з книги «Путівник для бездомних незалежно від місця проживання» (2000).

 

LXVIII.

у люблінських публічних домах моїх
друзів хлопці з вигаданими іменами
гарніших я бачив на гобеленах
босоногих і наляканих формою
власного тіла що його раптом уздріли
відбитим у воді таких же прегарних я бачив
потім тільки і виключно на вокзалах
начебто з іще не найгіршим запахом плоті
якщо взяти їх на зберігання
зайнятися ними ненадовго напередодні їхньої
смерті яка попри все приходить
з причини нашої нерішучості

 

LXIX. Tumor linguae

в сусідній кімнаті вмирає моя мама
відколи я пам'ятаю вона раз за разом вмирає в малій
кімнаті внизу а іноді в більшій
нагорі я саме починаю в ній розпоряджатися
у чому полягає що я в ній розпоряджаюсь я пишу вірші
ось прошу нахиляюся над уявним аркушем
паперу як над самим собою і находить на мене
натхнення мерехтливе світло запалюю його раз
за разом у темній кімнаті внизу або нагорі
залежно від розвитку ситуації відколи я пам'ятаю
не маю відношення шановні добродії до написаного
і закінченого вірша до побачення моя найдорожча

 

LXX. Промоція

я хотів тобі сказати до побачення моя
найдорожча той світ обходиться
без телереклам я боюся його він світить
чужим світлом не можу дати собі з ним
ради я рухаюсь потемки коли думаю
про тебе щодня адже ти цього варта
щоб забезпечити тобі пакет улюбленої рисової кашки
на молоці з полуницями який я купив
на промоції (+10% безплатно) з довгим терміном зберігання
до побачення моя найдорожча цей світ
повний телереклам одній із них дозволь себе
спокусити дай волю уяві почни їсти більше
чіпсів

 

LXXI.

осінь вже Боже а я не маю дому
і зі мною дедалі важче (в сусідній
кімнаті вмирає моя мама) коли
вертаюся з дискотеки бібліотеки аптеки
такий вже я є: грішний липкий
від гріха розказують тобі ті
що бачили мене вчора
кинутого поміж собак
і каміння як я виривався від одного
із них неминуче до тої дискотеки
бібліотеки аптеки за яким я одначе ж пішов
якнайдалі купуючи мамі уколи
знеболюючі

 

LXXII. Початок тижня

в нашому прикордонному містечку
(яке на одній невеличкій річці і на другій невеличкій
річці розташоване) смерть по понеділках
з'являлася у базарний день коли був великий вибір
на одній невеличкій річці і на другій невеличкій
річці (яка до нас зі світу впевнено тече
і потім у світі десь пропадає) смерть
усі дискотеки продати хотіла і всі
купити задурно а баби зі смертю балакали
ах як зі смертю голосно запанібрата
на ім'я до неї казали моя коханенька
а все через ті гребінці фартушки дзеркальця 

 

LXXIII.

вслухайся у минуле
вони все ще там є
ще лишають відбитки бо так має бути
завтра прийдуть росіяни
щоби нам нагадати про домовини
в яких завдяки ним ми почуваємося
необхідними щонайменше два
століття почуваємося на своєму місці
завтра прийдуть росіяни
Гринявська бачить їх як вони знову
нищать її садок тобто Польщу
і тюльпани а це на одне виходить

 

LXXIV. Джерельце

осінь вже Боже а я не маю дому
коли приїжджаю в перемишльське
щоби покопирсатися в собі та в своїх ближніх
коли ті розказують мені байку про те хто кого зарубав
сокирою українець чи лях хто кого кинув
у колодязь коло якого я тепер проходжу
щоби порпатися в собі відкриваючи своє справжнє
але спершу я п'ю життєдайну воду з цього колодязя
вірю в сімейну історію п'ю з неї
як з джерельця черпаю з дна їхні байки
про чудовиськ по обидва боки дзеркала і я не
без вини відколи пишу по-польськи супроти кого

 

LXXVII. Надмір 

у люблінських публічних домах
моїх друзів засуха ніби хтось
вмер приятель привіз зі села
помідори хоч думаю що насправді
дістав їх із того світу від Лешека
який любив роздавати себе
я думаю що насправді в тих
помідорах фактично мусить бути щось більше
учора ж поїхав по валіум і галопопердоль
друга ніч як його немає а в тих помідорах
які невідомо звідки дістав мусить бути щось
більше ніж його темна кров

 

LXXVIII. Галоперідол

у люблінських публічних домах
моїх друзів приймаю холодний душ
а тіло є не моє
попри те що залишаюся при своєму
відкручую кран з крижаною водою і втікаю
до тіла яке лишилося в ліжку
неймовірно тепле може тому що я був
тої ночі інакшим хлопцем аніж хотів би
бути більше залишеним при сні при сонному
Лешеку який повернувся з Варшави з нічим
з підбитим оком і не вірю в його
невинність ані в галопопердоль без рецепту

 

XCII. Епіталама

заплави вам віддаю і ввіряю вам ріки
Вишню Солотву Любачувку які розливаються
в квітні але слів я вам не віддам
бо то не картопля з землі випорпана
з нічим я піду бо з нічим прийшов я
і щойно я засів поміж вами
горілки випивши бігосу з'ївши
а вже мене тягне до лісу
назад до себе я б уже при гостях
про прах просив би пробачення зо два тижні
і прахом ставав би попри присутність
пари молодят ніби то було моє весілля

 

XCIII.

але я тобі їх не дам каже спокійно мама
нині одначе як пішов до польської школи
побили мене селючі діти "я вам ноги
з дупи повириваю" кричала "я вам ще
покажу коли мій син виросте стане поетом"
не дивно що я соромився тебе і хотів
позбутись багатьох слів (калакічка крижавки
кутень жменя) ніколи вам цього не забуду

 

XCIV.

чую тебе крізь зачинені двері з іншого
світу ти вже хвора і ти вже ніби
нова свята яка вимагає багатьох слів (калакічка
крижавки кутень жменя) але я тобі їх не дам
нині я вперше пішов до польської
школи відтоді я хворий я є ніби
новий святий який позбувся багатьох слів (калакічка
крижавки кутень жменя) і потребую відповідних
предків а ніяких не Дицьких і Гринявських з Великої Гриняви

 

XCV.

ми кроками міряли обшири міста цілком
байдужі до мостів стрімких тріумфальних арок
там де вночі не було в нас потреби збирали
ми рештки одеж мовби вихоплюючи із полум'я
потім вокзали іншого міста на околицях комини
електроцентралі а на дні зачинені вікна будинків
перед тим що ми вже позалишали в брамах у парках
вокзали вокзали як русла великих рік
прокльони приїжджих (тому і безликих у своїй
масі) підслухані мною в мить коли поверталися
до своїх народжень бо прибував їхній експрес
яким і я утікав від себе аби до кордону

 

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua