ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
Об'єднані перекладачі - ПРОSTORY - український літературний журнал Об'єднані перекладачі Welcome to the LABOUR SHOW! - ПРОSTORY - український літературний журнал Welcome to the LABOUR SHOW! Вибрані поезії Уляни Вольф - ПРОSTORY - український літературний журнал Вибрані поезії Уляни Вольф
Друкувати

Сєрґєй Тімофєєв: нові вірші

 

timofeev

Сєрґєй Тімофєєв (Сергей Тимофеев) — поет, автор 6 збірок поезій (Собака, скорпіон, 1994; Спогади диск-жокея, 1996; 96/97, 1998; Майже фотографії, 2003; Зроблено, 2003; Сині маленькі перегонові автомашини, 2011). Народився в Ризі 1970 року. 1999 року став одним із організаторів культового мультимедійного поетичного проекту “Орбіта” (orbita.lv). Одним із перших на пострадянському просторі став розробляти жанр поетичного відео. 2003 року ввійшов у шорт-ліст російської премії Андрія Бєлого.

 

ДНІ АНГЕЛІВ 

Ангели — це дуже повільні пацани,
Які курять у кулаки якісь
Шоколадні цигарки.
Вони переливають із пустого в порожнє
Там, на небесах.
Хмари пахнуть ваніллю,
Усе так чисто, безпечно, доглянуто,
Як сніданок у літаку,
Що стоїть у аеропорту
На вічній стоянці.
Іноді вони дивляться старі бойовики
І думають, що й вони могли би…
Потім ідуть кудись разом
Трохи понуро.
Приходять — а це сад,
Ідуть під яблуні, підбирають
Плоди з дерева пізнання добра
І зла. Кусають. Жують. Для них
Вони нешкідливі, як і все решта.
Минає день, настає наступний.
І вони знову дивляться бойовики по телику
Завбільшки з небо.

 

ДНИ АНГЕЛОВ 

Ангелы — это очень медленные пацаны,
Которые курят в кулаки какие-то
Шоколадные сигареты.
Они переливают из пустого в порожнее
Там, на небесах.
Облака пахнут ванилью,
Всё так чисто, безопасно, ухоженно,
Как завтрак в самолёте,
Стоящем в аэропорту
На вечной стоянке.
Иногда они смотрят старые боевики
И думают, что и они могли бы...
Потом идут куда-то вместе
Немного понуро.
Приходят — а это сад,
Идут под яблони, подбирают
Плоды с древа познания добра
И зла. Кусают. Жуют. Для них
Они безвредны, как и всё остальное.
Проходит день, наступает следующий.
И они снова смотрят боевики по телику
Величиной с небо. 

 

ВЖЕ 

Прямі ми тварини,
Прямоходячі ми,
Уперті ми тварини,
Ходимо й питаємо: Піца? Піца?
А осінь ламає цитрини
І кришить добрий час,
І ми вітерці, вітерці,
Стоїмо у своїх бідних вітрівках,
Спортсмени худющої любові,
І нова, нова музика позбавляє нас
Всякої, всякої ваги,
І ми піднімаємося, зайці, зайці,
Надувні, червоні зайці,
Вже іншого типу тварини, вже.

 

УЖЕ 

Прямые мы животные,
Прямоходящие мы,
Упрямые мы животные,
Ходим и спрашиваем: Пицца? Пицца?
А осень ломает лимоны
И крошит хорошее время,
И мы ветерки, ветерки,
Стоим в своих бедных ветровках,
Спортсмены худющей любви,
И новая, новая музыка лишает нас
Всякого, всякого веса,
И мы поднимаемся, зайцы, зайцы,
Надувные, красные зайцы,
Уже другого типа животные, уже. 

 

ГІМН БІДНЯКІВ 

До вподоби нам сентиментальна бідність
Художніх засобів,
Мізерний бюджет,
Нехитрий сюжет.
Живемо ми тому
У Східній Європі,
Території розповсюдження
Виразної схильності до еміграції.
Ідемо на роботу й знаємо:
Соціальні відрахування — жалюгідні,
Пенсій нам жирних не буде,
Гаваї нас не чекають.
Тому куримо й п’ємо,
Слухаємо гучну хаотичну музику
Чи навпаки таку просту,
Що нею можна бити по голові.
Ми — підчерев’я Європи
Чи там якісь кишки,
Переварюємо старі ідеї
І старий одяг.
І не влаштовуємо демонстрацій,
Радше демонструємо зневагу
До випусків новин,
У яких про нас —
Тільки сумні репортажі.

 

ГИМН БЕДНЯКОВ

Нравится нам сентиментальная бедность
Изобразительных средств,
Скудность бюджета,
Незамысловатость сюжета.
Живем мы поэтому
В Восточной Европе,
Области распространения
Отчетливой тяги к переезду.
Идем на работу и знаем
Социальные отчисления — ничтожны,
Пенсий нам не будет жирных,
Гаваи нас не ждут.
Поэтому курим и пьем,
Слушаем громкую хаотическую музыку
Или наоборот такую простую,
Что ей можно бить по голове. 
Мы — подбрюшье Европы
Или там какие-то кишки,
Перевариваем старые идеи 
И старую одежду.
И не устраиваем демонстраций,
Скорее демонстрируем пренебрежение
К выпускам новостей,
В которых о нас  —
Только грустные репортажи.

 

СТАРА ВІЙНА 

Вибач мені, стара війно,
Що не вмер на тобі,
Що можу тепер, скажімо, сердитись ні за що
І божеволіти через дурниці.
Знаю, ти — велика яма
І нема в тобі дна.
Коли ти була молодою,
Легко вбирала в себе мільйони.
Тепер ти — стара
І не хочеш, щоб тебе забували,
Показуєш свої старі знимки,
Гордовито ділишся спогадами.
Навіть розфарбовуєш стару чорно-білу
Кінохроніку для абсолютної достеменності.
І радо я вірю тобі,
Що, власне, все так і було.
А сам зважую шанси на нову роботу
Чи там невеличкий особистий бізнес.
А потім все-таки думаю про тебе:
«Ну чого ти до мене причепилася, рекордистко з паленого м’яса!
Усі твої фронти, всі твої мапи зі стрілами
Ударів та овалами оточень,
Увесь цей твій смертельний мейкап
Не приваблює мене ні крихти!»
Та уголос цього не кажу.
Ввічливо посміхаюся.
Чекаю, поки заклюєш носом і заснеш
Над своєю щовечірньою чаркою
Червоної наливки.

 

СТАРАЯ ВОЙНА

Прости меня, старая война,
Что я не умер на тебе,
Что могу теперь, скажем, сердиться по пустякам
И сходить с ума из-за ерунды.
Я знаю, ты — большая яма
И нет в тебе дна.
Когда ты была молодой,
Легко принимала в себя миллионы.
Теперь ты — старая
И не хочешь, чтоб тебя забывали,
Показываешь свои старые снимки,
Горделиво делишься воспоминаниями.
Даже раскрашиваешь старую черно-белую
Кинохронику для абсолютной достоверности.
И я охотно тебе верю,
Что, собственно, всё так и было.
А сам прикидываю шансы на новую работу
Или там небольшой личный бизнес.
А потом думаю всё-таки о тебе:
«Ну что ты ко мне пристала, рекордистка по жженому мясу!
Все твои фронты, все твои карты со стрелами
Ударов и овалами окружений,
Весь этот твой смертельный мэйкап
Не привлекает меня ни капли!»
Но вслух этого не говорю. 
Вежливо улыбаюсь.
Жду, пока ты не заклюешь носом и не заснешь
Над своей ежевечерней рюмкой
Красной наливки.

 

НОВА ХВИЛЯ 

Заходить веселий цар
І всім дарує маленькі радіоприймачі:
«Налаштуйте, налаштуйте, — каже, — хвилю!»
І цілий ліс антен іде слідом за ним,
А по курній спекотній площі Справедливості
Неправедний диктатор киває п’ятами
З велетенською магнітолою, в якій
Потекли батарейки — не витримали
Сліз народних, солених, солених сліз.
А веселий цар їде на маленькому мулі
І кожному, кожному подає радіоприймач:
«Слухайте, — каже, — хвилю, що передає легку
Інструментальну музику, нікого не залишить
Вона безутішним, усі знайдуть щасливий спокій
Й осмислене свято! І буде в душі, як
У чистій кімнаті, де на стіні — одна листівка
З доброї країни…» Так каже, в очі дивиться.
І справді — налаштуй і переконайся —
Чудова нова хвиля з якісним прийомом.
Жодних шумів, жодних перешкод,
Радість для всіх.

 

НОВАЯ ВОЛНА

Входит веселый царь
И всем дарит маленькие радиоприемники:
«Настройте, настройте, — говорит, —  волну!»
И целый лес антенн следует за ним,
А по пыльной жаркой площади Справедливости
Неправедный диктатор улепетывает
С огромной магнитолой, в которой
Потекли батарейки — не выдержали
Слёз народных, солёных, солёных слёз.
А веселый царь едет на небольшом муле
И каждому, каждому подает радиоприемник:
«Слушайте, — говорит, — волну, передающую легкую
Инструментальную музыку, никого не оставит
Она безутешным, все обретут счастливый покой
И осмысленный праздник! И будет в душе, как
В чистой комнате, где на стене - одна открытка
Из хорошей страны…»  Так говорит, в глаза смотрит.
И действительно —  хоть сейчас  настрой да проверь —  
Отличная новая волна с качественным приёмом.
Никаких шумов, никаких помех,
Радость для всех.

 

ПІВНІЧ

Сиджу й спокійно їм горілку
В одному закладі на півночі міста.
Маю повну кишеню запальничок,
Можу підпалити, що хочу, чи погріти руку.
Ось і ти сідай, гарне бліде плем’я,
Облаштовуйся на теплому п’ятачкові долі.
Жодних дзвінків у інші мобільні мережі —
Єдине правило нашого середовища.
І вона сіла, й цілу дорогу мовчала,
Цілу дорогу від шостої вечора до одинадцятої.
А потім я встав і подякував за вечір —
За час, простір, рух.

 

СЕВЕР

Сижу и спокойно ем водку
В одном заведении на севере города.
У меня полный карман зажигалок,
Могу, что хочу поджечь или погреть руку.
Вот и ты садись, красивое бледное племя,
Располагайся на теплом пятачке судьбы.
Никаких звонков в другие мобильные сети —
Это единственное правило нашей среды.
И она села, и всю дорогу молчала,
Всю дорогу от шести вечера к одиннадцати.
А потом я встал и поблагодарил за вечер —
За время, пространство, движение.

 

***

Мистецтво французького кіно
Передбачає автомобіль, розмову на сонці,
Зламану, як печиво, долю,
Зустріч чоловіка з не його жінкою,
А потім із жінкою, яка курить натще.
Має бути ще багато моментів,
Од яких піґулка проти головного болю
Може розчинитися просто в повітрі.
А у фіналі, коли в усіх з’являється якийсь шанс,
Шлють хлопчика по вино, а він усе
Тратить на конфеті.

 

***

Искусство французского кино
Подразумевает автомобиль, разговор на солнце,
Сломанную, как печенье, судьбу,
Встречу мужчины с не его женщиной,
А потом с женщиной, которая курит натощак.
Должно быть еще много моментов,
От которых таблетка против головной боли
Может раствориться прямо в воздухе.
А в финале, когда у всех появляется какой-то шанс,
Посылают мальчика за вином, а он всё
Тратит на конфетти.

 

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua