11.10.2009 р.

УКРАЇНА

Коктейлі Молотова для моралі

Підпалення галереї як симптом зростаючої нетерпимості в Україні

Київ - Заборона стрічки Саші Барона Коена «Бруно», запроваджена українським міністерством культури та державною комісією з моралі, минулого липня позначилась для країни сенсаційними заголовками в міжнародній пресі. Тепер справу в свої руки взяли також самопроголошені українські захисники моралі - наприкінці вересня в Києві внаслідок підпалення була зруйнована ініціативна «Я Галерея».

Перед тим в галереї проходили дискусії на тему «Бруно» та «120 сторінок Содому», української антології гомосексуальної літератури. Очевидно, це не сподобалось зловмисникам. Натякаючи на назву книжки, на місці злочину вони залишили надпис «Ні содомії!».

За декілька тижнів до цього, представники ультраправого угруповання, що відносять себе до традиції лідера націоналістів Степана Бандери (1909-1959 рр.), зірвали львівську презентацію книжки «120 сторінок Содому». За таким самим сценарієм події повторилися і в одній із київських  книгарень.

Без огляду на жертви

У випадку нічного замаху на «Я Галерея» зловмисники вперше поставили під загрозу людські життя. Була втрачена експозиція молодого харківського художника Артема Волокітіна. «Якби пожежники прибули бодай трохи пізніше, зайнялися б і сусідні квартири», - розповідає власник галереї Павло Гудімов, відомий в Україні не в останню чергу як колишній гітарист культового гурту «Океан Ельзи».

На зімпровізованій прес-конференції, що відбулась на наступний день, численні культурні діячі висловили свою солідарність із галереєю, яка вважається одним із небагатьох місць у Києві, де провадиться сучасна культурна діяльність. Пролунала критика на адресу міліції, яка, за словами правозахисника Максима Буткевича, в попередніх випадках дуже м'яко обійшлася зі зловмисниками.

Тим часом офіційний Київ мовчить. Натомість ситуацію коментує Анн Дюрюфле, культур-аташе французького посольства в столиці України: «Загалом це - поганий знак для України, він демонструє, що масштаби нетерпимості в цій країні зростають. Розпочинається президентська передвиборна кампанія, і вже починаєш переживати, що буде далі»*.

*Переклала Анна Лацанич

Про обговорення 8.10.2009

В четвер, 8-го жовтня, редакція нашого онлайн-часопису ініціювала в Гете-Інституті дискусію «Поряд із війною», присвячену цим подіям, питанням організованої ксенофобії та політичному висловлюванню у мистецькому просторі.

Завданням дискусії стала спроба усвідомити та осмислити феномен ксенофобії в Україні, визначити, звідки походить і як працює цей комплекс, а також обговорити моделі культурного спротиву цьому явищу.

Уявлення про іншого є основою самоідентифікації груп та особистості. Це означає, що іншим можна бути як соціально, так і етнічно. Але для виникнення ксенофобської ідеї, ідеології, яка призводить до актів насильства, необхідною є маніпуляція соціальними страхами та рефлексами, так звана «ксенофобія зверху», організована ненависть.

Під час обговорення в Гете-Інституті були названі наступні причини зростання ксенофобії. В Україні сьогодні інтенсивно відбувається архаїзація суспільства, яка полягає у національно-етнічній його консолідації та розповсюдженні архаїчного уявлення про ієрархію нерівноцінних соціальних груп та етносів. Замовчування проявів ксенофобії, відсутність інформації про випадки її ескалації та відсутність статистики жертв теж призводять до її зростання. Пострадянська відміна кримінального переслідування за гомосексуалізм відбулася в Україні без дискусії, через зовнішньополітичні міркування, ця непроговореність і замовчування проблеми спричинює розвиток хибних уявлень про ЛГБТ.

Оскільки ксенофобія відноситься до архаїчних соціальних інстинктів, дієвим способом протидії їй можна вважати культурне її осмислення, рефлексію, - стверджують учасники дискусії. Український культурний простір має звернути увагу на цю проблему для того, щоб концептуалізувати її обмеженість та ущербність. Якщо присутність ксенофобії в українському культурному та політичному просторі набуде публічності, вона втратить свій ефект та інтенсивність розвитку.

До виступів були запрошені: Максим Буткевич, центр «Соціальна дія» / проект «Без кордонів»; регіональний інформаційний і правозахисний центр для геїв і лесбійок «Наш мир», який представив Олександр Зінченков; молодий соціолог Володимир Іщенко, що розповів про протестний інтелектуальний мережевий проект «Сommons». У дискусії також взяли участь представники правозахисних активістських рухів, міждисциплінарне кураторське об'єднання «Худрада», художники, перекладачі художньої літератури, автори. Модерувала дискусію Євгенія Бєлорусець.

Малюнки Анни Звягинцевої