ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
Выставка «Перед казнью»: часть третья - ПРОSTORY - український літературний журнал Выставка «Перед казнью»: часть третья Документальна література: про семінар з художнього перекладу - ПРОSTORY - український літературний журнал Документальна література: про семінар з художнього перекладу Неля Ваховська: «Мене приваблює суспільно-критичний потенціал німецької літератури» - ПРОSTORY - український літературний журнал Неля Ваховська: «Мене приваблює суспільно-критичний потенціал німецької літератури»
Друкувати

«Коктейлі молотова для моралі»

Австрійська газета «Der Standard»

11.10.2009 р.

УКРАЇНА

Коктейлі Молотова для моралі

Підпалення галереї як симптом зростаючої нетерпимості в Україні

Київ - Заборона стрічки Саші Барона Коена «Бруно», запроваджена українським міністерством культури та державною комісією з моралі, минулого липня позначилась для країни сенсаційними заголовками в міжнародній пресі. Тепер справу в свої руки взяли також самопроголошені українські захисники моралі - наприкінці вересня в Києві внаслідок підпалення була зруйнована ініціативна «Я Галерея».

Перед тим в галереї проходили дискусії на тему «Бруно» та «120 сторінок Содому», української антології гомосексуальної літератури. Очевидно, це не сподобалось зловмисникам. Натякаючи на назву книжки, на місці злочину вони залишили надпис «Ні содомії!».

За декілька тижнів до цього, представники ультраправого угруповання, що відносять себе до традиції лідера націоналістів Степана Бандери (1909-1959 рр.), зірвали львівську презентацію книжки «120 сторінок Содому». За таким самим сценарієм події повторилися і в одній із київських  книгарень.

Без огляду на жертви

У випадку нічного замаху на «Я Галерея» зловмисники вперше поставили під загрозу людські життя. Була втрачена експозиція молодого харківського художника Артема Волокітіна. «Якби пожежники прибули бодай трохи пізніше, зайнялися б і сусідні квартири», - розповідає власник галереї Павло Гудімов, відомий в Україні не в останню чергу як колишній гітарист культового гурту «Океан Ельзи».

На зімпровізованій прес-конференції, що відбулась на наступний день, численні культурні діячі висловили свою солідарність із галереєю, яка вважається одним із небагатьох місць у Києві, де провадиться сучасна культурна діяльність. Пролунала критика на адресу міліції, яка, за словами правозахисника Максима Буткевича, в попередніх випадках дуже м'яко обійшлася зі зловмисниками.

Тим часом офіційний Київ мовчить. Натомість ситуацію коментує Анн Дюрюфле, культур-аташе французького посольства в столиці України: «Загалом це - поганий знак для України, він демонструє, що масштаби нетерпимості в цій країні зростають. Розпочинається президентська передвиборна кампанія, і вже починаєш переживати, що буде далі»*.

*Переклала Анна Лацанич

Про обговорення 8.10.2009

В четвер, 8-го жовтня, редакція нашого онлайн-часопису ініціювала в Гете-Інституті дискусію «Поряд із війною», присвячену цим подіям, питанням організованої ксенофобії та політичному висловлюванню у мистецькому просторі.

Завданням дискусії стала спроба усвідомити та осмислити феномен ксенофобії в Україні, визначити, звідки походить і як працює цей комплекс, а також обговорити моделі культурного спротиву цьому явищу.

zvyagintseva1_prostorymn11

Уявлення про іншого є основою самоідентифікації груп та особистості. Це означає, що іншим можна бути як соціально, так і етнічно. Але для виникнення ксенофобської ідеї, ідеології, яка призводить до актів насильства, необхідною є маніпуляція соціальними страхами та рефлексами, так звана «ксенофобія зверху», організована ненависть.

Під час обговорення в Гете-Інституті були названі наступні причини зростання ксенофобії. В Україні сьогодні інтенсивно відбувається архаїзація суспільства, яка полягає у національно-етнічній його консолідації та розповсюдженні архаїчного уявлення про ієрархію нерівноцінних соціальних груп та етносів. Замовчування проявів ксенофобії, відсутність інформації про випадки її ескалації та відсутність статистики жертв теж призводять до її зростання. Пострадянська відміна кримінального переслідування за гомосексуалізм відбулася в Україні без дискусії, через зовнішньополітичні міркування, ця непроговореність і замовчування проблеми спричинює розвиток хибних уявлень про ЛГБТ.

Оскільки ксенофобія відноситься до архаїчних соціальних інстинктів, дієвим способом протидії їй можна вважати культурне її осмислення, рефлексію, - стверджують учасники дискусії. Український культурний простір має звернути увагу на цю проблему для того, щоб концептуалізувати її обмеженість та ущербність. Якщо присутність ксенофобії в українському культурному та політичному просторі набуде публічності, вона втратить свій ефект та інтенсивність розвитку.

zvyagintseva_prostorym11

До виступів були запрошені: Максим Буткевич, центр «Соціальна дія» / проект «Без кордонів»; регіональний інформаційний і правозахисний центр для геїв і лесбійок «Наш мир», який представив Олександр Зінченков; молодий соціолог Володимир Іщенко, що розповів про протестний інтелектуальний мережевий проект «Сommons». У дискусії також взяли участь представники правозахисних активістських рухів, міждисциплінарне кураторське об'єднання «Худрада», художники, перекладачі художньої літератури, автори. Модерувала дискусію Євгенія Бєлорусець.

Малюнки Анни Звягинцевої


 
Коментарі (20)
1 Четвер, 15 Жовтня 2009
респект и уважуха! организаторам, участникам, автору и художнику
2 Неділя, 18 Жовтня 2009
Не надивуєшся, коли читаєш останні статті цього "літературознавчого" сайтєца. Пані Бєлорусєц ніяк не може пережити "архаїзації" України і дочекатися не може, коли Ющенко піде. А може, це якась особиста образа на українство? Може, їй просто некомфортно в україноцентричному просторі?
3 Неділя, 18 Жовтня 2009
Ірино, а чому ви ототожнюєте Ющенка й українство? мені якось здавалося, що це явища неспівмірні, принаймні що українство - це трішки більше, ніж один політик плюс бджоли й трипільське череп*я. та навіть і за такого погляду, будь-яке поле, що претендує на гомогенність (українство?) потребує точки самозаперечення, повністю гетерогенної собі. пані Бєлорусець, як і багато хто в цій країні, представляє саме цей полюс, тому освічене (!) українство має бути вдячне за критику, а не лускатися від образи ;) читайте постструктуралістів, і відкриється вам...
4 Понеділок, 19 Жовтня 2009
Питання у тому, чи ототожнює себе згадана пані редактор з українством взагалі.
А от Вам, пані Маріє, Ролана Барта, зокрема його ідеї про денотативне і конотативне значення, почитати справді було б не зайве. Денотат цього сайту - ліберальні ідейки, зодягнуті у псевдоінтелектуальну одежину - не витримує жодного порівняння з конотатом - інстинктивним страхом перед усім українським.
5 Понеділок, 19 Жовтня 2009
Чому нема критичних статей про засилля російської книги на українських теренах? про проблеми українських видавців? Натомість йде планомірна деструкція (ні, ні - не деКонструкція, а саме деструкція!) усього українського, що ледве спинається на ноги?
6 Понеділок, 19 Жовтня 2009
Пані Ірино, а чи не змішуєте ви бартівську теорію знака з пихоаналізом? до того ж дистантним, грунтоваyим тільки на текстах, що вже давно дискредитувало себе як метод аналізу.
щодо другого закиду: а що заважає українському видавцеві відмовитися від політики грантоїдства й видавати свою книгу? чому наклад навіть за грантові гроші не перевищує 2-3 тисячі? невже в цьому винний рос. книжковий ринок, який державою визнаний як сферою національних інтересів? великий же політик Ю. та його дружина-перекладачка чомусь займаються вишиванками замість працювати над лобіюванням укр. книжкового ринку. це що, чергова глибинна стигма українства й підкріплення національного духу в його припадочності? і не треба покладати відповідальність за це на людей, які щось роблять. напишіть статтю про "засилля російської книги на українських теренах", але пошукайте причин цього явища - впевнена, редакція вас опублікує.
7 Понеділок, 19 Жовтня 2009
Шановна Маріє, і психоаналіз, і Барт (який на ньому також виростав) відмовляються вірити в само-собою-зрозуміле, натомість шукають прихованих смислів. Але тут все простіше, все на поверхні, тут жодного з цих підходів застосовувати не потрібно. Чого вартує лише така фраза: "В Україні сьогодні інтенсивно відбувається архаїзація суспільства, яка полягає у національно-етнічній його консолідації"!!! Це ж пєсня: "яка полягає у національно-етнічній його консолідації". Немов із судових засідань 1930-х років! А ще лібаралами себе вважають!
8 Понеділок, 19 Жовтня 2009
Ну от, власне, шановний Ю.М., що заради дешевого самоствердження на карту ставиться питання національного самозбереження і, що ще нестерпніше, зманюється молодь, першокурсники (які також, що, зрештою, властиво для їхнього віку, прагнуть самовираження). Виявляється, якою мовою розмовляти - не важливо, історію власну знати - не важливо. Більше того - піднімати такі питання - табу, сором, щось таке, що назавжди осоромить інтелектуала, що позбавить його гідності. Натомість важливим є щось таке, щось таке, ну таке, одним словом, неземне, невимовне, але тільки не оце приземлене національне... А гречкосії очі вилуплять і слухають-слухають, та чуби труть-труть, аж поки їм не здасться, що воно й дійсно не важливо по якому глаголить і як воно було: чи три мільйони з голоду спухло чи сім - яка різниця? Зрештою, це так архаїчно, так не сучасно і, головне, так неінтелектуально - оті кістки рахувати. Головне, щоби "діти африканські не голодали", а ми вже якось потерпимо...
Одним словом, цей сайт поступово перетворюється на ще одне антиукраїнське джерело маніпулювання свідомістю. Почали ніби не погано, а скотилися на пси, шановні пани-"ліві ліберали". Ганьба.
9 Понеділок, 19 Жовтня 2009
мене засуджують достатньо у Росії, такі самі ліберально-ліво-центристсько-налаштовані особи, як і зібрані у цій редакції. Дуже від них потерпаю. Прикро це! І зовсім не модно (це щодо зауважень шановного М.Ю.) А Дубові я побажаю багато гілочок з листочками та подумати бодай хвилинку про те, що хтось в Україні має мною займатися, нащо витрачати час українців на моє російське втілення? А от Іринка, моя заступниця, родичка, моя мила, кохана, тобі я з радістю буду і надалі допомагати у справах захисту української нації від супостатів…
10 Вівторок, 20 Жовтня 2009
І постскриптум (авторові попередньої статті та іншим живчикам, що пускали бульки в коментах): краще грітися біля домашніх моніторів, бо, вийшовши на вулицю, Ви відчуєте гострий холод.
11 Вівторок, 20 Жовтня 2009
"приземлене національне" - сказано як в десятку поцілено. Тоді давайте про "піднесене громадянське", панове натхненники ПРОСТОРІВ. Громадяни якої ви країни, якщо не пишете-мислите-вчите по примітивно українському (національно)? Чи для вас потрібно запровадити тест на громадянство, щоб перевірити це. Чи такі ви приземлені громадяни України - що все, що в ній національне - інакше боріться за права меншин -, видається вам лівим "навозом" (навоз цитую з коментарів сайту)?
12 Вівторок, 20 Жовтня 2009
Це де ви навчились, шановні, на відверту критику існуючого (жахливого) стану нашого суспільства відповідати доносами і цькуванням? часом не школі пана Сталіна, якого тут згадуєте?

а по суті проблеми - причин зростання ксенофобії в Україні - сказати вам нема чого, окрім згадок про "руку Москви, Тель-Авіву" і таке інше....

отож продовжуйте насолоджуватися тим, що маємо ..
13 Вівторок, 20 Жовтня 2009
Вперше щось по суті.

Дійсно, "маємо катастрофічне соціальне становище". Й "саме для того, аби нічого не мінялося у правилах розподілу соціальних благ, і розігрується "націоналістична" карта". Розігрується вона в різних варіантах: як російського шовінизму, так і українського націоналізму. Невже ця карта не сприяє зростанню ксенофобіі?

зростання ксенофобії спричинене точно вже не "національно-етнічною консолідацією", а
14 Середа, 21 Жовтня 2009
всім нереалізованим аспірантам!
припиніть чіплятися за парасольки прагматичної лінгвістики, методології, цілей та завдань - вони не відповідають ні змісту статті, ні змісту проблеми. зрештою, ви завжди можете створити свій ресурс і там розказувати правду-матку за старими російськими фільмами.
15 Середа, 21 Жовтня 2009
мені здається, здавалося завжди, що «українське», тобто справжню національну культуру з її багатозначністю і силою мови не може спаплюжити обговорення суспільних проблем. Це нерівноцінні речі. Культура – величезний простір, у межах якого підіймаються питання, за ландшафт якого іде боротьба. І ця боротьба укріплює цей простір, надає йому нових значень, а не руйнує його. А ваші зауваження нагадують про дитяче присвоєння: «це моя культура, тільки моя, і вона має виглядати і бути такою, як мені потрібно і зручно». Нажаль, так не буває. Культура взагалі досить незручна річ, вона постійно від нас чогось вимагає, заважає залишатися у звичних нішах, змушує задавати питання і шукати відповіді. Спроба надати культурній ситуації статичності, накладання вето на ряд болісних для сучасників питань – це скоріш губить культуру, ніж дискусія.
Пропоную вам формулювати власну позицію (яка, звичайно, може відрізнятися від позиції організаторів дискусії), а не застигати у дивній позі охоронця культури. Ви ж знаєте, що охоронець амбівалентна постать: він може виявитися і наглядачем у тюрмі.
16 Середа, 21 Жовтня 2009
Дуже приємно, що Ваші уста не осквернилися виразом "сила мови" (як я розумію, йшлося про силу української мови). Отже, критика все-таки не проходить даремно. Проте, водночас знаходжу знову те саме: спроби захисту національного (визнаю - подекуди занадто патетичні і не завжди у десятку) у Вас асоціюються із "статичністю", "вето", функцією "наглядача у тюрмі". Це, за Фроммом, типово некрофільський лексикон, і він у Вас, повторюю, асоціюється/ототожнюється з національним. Дискусія можлива? Думаю - ні, коли світоглядні засади діаметрально протилежні. Жаль, справді.
P.S. Ще раз проартикулюю свою позицію: в останніх статтях систематично відбувалася підміна понять. Хуліганські випади і прояви ксенофобії виразно пов'язувалися: 1) з націоналістичною політикою Ющенка; 2) з "національно-етнічною консолідацією" українського соціуму; 3) із заграванням "Українського тижня" з правими тощо. Зрозуміло, що ні першого, ні другого просто не існує у природі - вже хоча б тому, що у Ющенка креативних, фінансових та адміністративних ресурсів недостатньо, а суспільство думає лише про те, якби вижити. А щодо третього, то це просто злоба і паніка ліваків. Ще раз повторюю, прояви ксенофобії пов'язані насамперед із катастрофічним соціальним становищем і з тим, що потужні сили зацікавлені у тому, щоби нічого не мінялося у правилах розподілу соціальних (!) благ.
Проблема у тому, що "Простори", якщо вони вже взялися за цю тему, замість того, щоби висвітлити суть проблеми, вдалися до підміни понять. Якщо принцип "що бачу, про те й співаю" Ваш, то не претендуйте на роль інтелектуального видання, і не зманюйте молодь
17 Неділя, 25 Жовтня 2009
(...)
18 Понеділок, 26 Жовтня 2009
Не хотілося переривати чиїсь полюії, але, люди, зустріньтеся вже у якійсь пісочниці та побийтеся пластмасовими грабельками за єдино правильні ідеї!)) Не перестають тішити коментарі до останніх статей. Крім того, що посмішку викликають, ще й самооцінку підвищують: начитаєшся і радієш, що в тебе з головою поки що все нормально,і жодні психопортрети (чи то б пак,психотерапевти/ психіатри?!) не потрібні.
Ситуація дуже нагадує з'ясування стосунків між учнями спеціалізованого класу школи, до якого набрали розумних діток, та звичайного, куди відправили всіх, хто залишився))) Останні заздрять, перші - час від часу піддаються на провокації.
Між іншим, сьогодні зранку дуже потішив напис на стіні універу про "Коктейль Молотова" та "ідеї" врятування країни. Шкода, що цей шедевральний вияв національної свідомості майже одразу ж замазали..;)
19 Понеділок, 26 Жовтня 2009
Коментар видалено через те, що ПРОSTORY виступають проти образи будь-якої особистості! Просимо присвячувати коментарі безпосередньо критиці публікацій.
20 Четвер, 29 Жовтня 2009
/.../Нарешті соціальні проблеми у нас починають розглядати через призму мистецького погляду. Я був на дискусії, там не прозвучало жодного політичного лозунгу, не обговорювалися українські політики. А щодо національно-етнічної консолідації, про яку вийшла тут суперечка: ця проблема нікого відношення не має до розвитку української національної культури, засуджувалися тільки агресивні прояви націоналізму. Консолідація тут значить об’єднання не за соціальними ознаками, інтересами (також до культури), тощо, - а агресивне об/єднання за принципом раси чи національності, вороже ставлення до представників іншх рас та національностей.

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua