ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
Гельмут Гьоґе: Секс і гроші - ПРОSTORY - український літературний журнал Гельмут Гьоґе: Секс і гроші Контрмимикрия Н.Троха II - ПРОSTORY - український літературний журнал Контрмимикрия Н.Троха II Розпочато Судовий експеримент - ПРОSTORY - український літературний журнал Розпочато Судовий експеримент
Друкувати

Рон Вінклер. Вірші зі збірки "Фраґментовані водойми"

Народився 1973 року в Єні (Німеччина). Автор поетичних збірок: «Окремі перехожі» (2004), «Фраґментовані водойми» (2007), «Бурхлива тиша» (2010), перекладач сучасної американської поезії та упорядник антологій : «Сила тяжіння. Молода американська поезія» (2007); «Нова книга. Нова молода лірика» (2008); «Краса виразного шуму моря. Балтійські вірші» (2010). Мешкає в Берліні. На даний час перебуває на письменницькій резиденції у місті Кордова (Аргентина).

 

 

стан речей – дощ
 

ми розглядали фраґментовану водойму як явище

поміж прикметниками легкий та бурхливий.

 

ніколи не дощило тільки раз упродовж дощу.

іноді ми відчували, що гормони прямують в наш бік.

 

іноді – цупкі антоніми пустелі.

 

дощ сприймали ми як найпиттєвішу погоду.

 

як гідрогенність.

 

здебільшого дощило зі сторони всесвіту.

 

і в сторону всесвіту.

 

понад нашими головами сунули океани. капсули

наповнені собою.

 

та даними з самих початків.

 

 

Світогляд на виніс

 

ліс – це красива форма аглютинації.

 

дерева, на приклад, розгалужуються, як правило,

 

перфектно та тим не менше виглядають природно.

 

іноді щось ворушиться поміж гілок.

 

це може бути якийсь предмет або вид

 

ідилічної інформації. крилатий простір,

 

який має потенціал здебільшого бути правильним.

 

якщо хочеш, запишу це тобі на диск.

 

 

діагностичне перебування на морі

 

достатньо кинути короткий погляд на воду:

класичне Marinett або Tango marino.

буї мітять на хвилях ямби.

 

~

 

відповідно джерелу, фарби моря –

від пори до часу зужиті.

 

~

 

вода, натомість, наче трохи розбавлена.

 

~

 

речі знаходяться у конкуренції. дві піщані сосни

змагаються за найестетичніший ухил.

 

~

 

невтомний прибій: напрошується думка,

хтось сплачує великий борг.

 

~

 

вітер бродить морем немов енергійний батько.

 

~

 

усе справляє тривке враження.

а ще чаплі на березі: fishing for consequence.

 

 

анімалізований вірш

 

слід було усвідомити одразу, альпіністські луки

як схизми між обважнілими горами (Mountains

of Matter), під світлом-осою скакало щось

назустріч, майже сума, у непрозорій шерсті

руху. такі обставини ми залюбки б погладили,

їхні скорупи, які виглядали інакше, ніж свобода

у сенсі Marlboro. у миті бембісофії

ми підозрювали арматури козуль – або щось типу

Countryside Trash. зрештою, ми були надто дієприкметникові

для інтеграції у ці тематичні хмарки. ще й до того тут було досить

прохолодно – біля десяти градусів Дериди.

 

 

Palm Beach

 

Нас привели сюди пляжі -

долоні

і відкриті, високо понад наші потреби,

хвилі.

море, як завжди, виглядало корифеєм з питань натякання на

воду.

окремі понтони з другого погляду виявлялися лиш

лебедями.

чайки над нами суміщалися з цілком іншими

чайками.

пальми родили плодами наслідків, покритими зеленню

планетоїдами.

вони вважалися рятівними капсулами. навіть це само

собою

увійшло у наш триб “завантажування”. піщинки, наче настирливі

учні,

переслідували нас ще впродовж декількох тижнів. у спеці

розпливалися

на горизонті міста та поля та багато різних інших

фолдерів.

добра була компіляція .

 

 

 

 

Сніговий сераундінг

 

для Й.С., Р.Г. та М.Р.
 

ми любимо цю холодну фрактальну граматику.

 

це філігранне вирування снігу в повітрі.

 

це витіювате пританцьовування ажурного снігу

в атмостфері.

 

цілина перед white boxes наших очей.

та, що є спрощенням нашого оточення.

 

ми любимо ці беззвучні підкови початку

у словах сніг випав.
 

ми любимо ці складні реанімації

особливого клімату.

 

їхню ненав’язливу заплутаність.

 

наглядність питомої нерівноваги.

ми любимо турбулентність без потреби доведень.

 

та явище в собі (як спогад

про це явище)

 

обережно любимо мирний overbombing.
 

а потім повзучий конструктивізм

білого санскриту на речах.

 

 

Гіза mon amour 
 

для Крістіани Вольраб
 

піраміди ніби взяті

з підручника про естетику.

ходячі торгаші пропонують поняття

для подолання їхньої краси.

ієрогліфом стоїцизму

має бути верблюд.

неминуче зазнаємо

незабаром поразки від геліопунктури сонця.

для інших старих богів слід

заплатити на вході. Сфінкс,

можливо, відтворює зовсім

хибний образ.

 

 

перед островом 35

 

через A.П.
 

море бездоганно розбурхане,

воно заслуговує на більш хвилююче означення.

вітер у цей момент проходить педагогічну фазу.

дерева схиляються в абсолютні метафори.

Стіна Плачу для співу чайок

наштовхує на думку, що за нею – ціле Поселення Плачу.

концепт приливу, мабуть,

знаходить поціновувачів серед адвентистів

чим довше дивишся, тим більше піни.

але довести це так само важко,

як спорідненість морських

анемон та анемічності.

 

 

Щоденник, Lago Momentane 

 

наше прибуття було катастрофічно красивим,

небо мальовничо бляклим, а сучасність

– як прецизійна водойма.

ми збирали богів та чистили

їх до пізньої ночі. повітря було

великим. були співані звірі,

явища з дивакуватим кетягом.

здебільшого усе виглядало можливим.

ми почувались виразно тепер.

 

 

Еквадорія
 

джунґлі були рідиною.

зелений колір – субстанцією. ми мріяли про дегідрування.

 

москіти, ми казали тваринний перець чилі,

були немов макробіологічною дією теореми квантових укусів.

з дерев скапувала м’якість.

 

ми навчились знищувати гуанін

з наших очей (ми мріяли про одновимірне споглядання).

усе вивільнювалось нуклеотидно.

 

окремі пучки фотонів

рухались по землі як dance fiction.

нам снилася властивість снігу.

 

вентиляторами у природному середовищі могли бути колібрі над нами.

вони були найшвидшою тишею дня.

нам снились кошмари про зворотній бік вуглецю.

 

годинами одна і таж змінна картинка

вельми багатокутної рослинності. спека була деспотичною.

ми довго бачили її уві сні.

 

генетичні частини ландшафту мали біоморфні риси.

у порівнянні з ним ми майже справляли враження неорганічного.

ми мріяли про тарзанність нашого буття.

 

іноді матерія змінювала наш напрямок.

а найчастіше – резервуар хижого звіра.

нам снилась збиральна апаратура Ноя.

 

коли здійнявся вітер, ми відчули згортання Великого Вибуху.

тут ми зупинились, лише мова пішла далі.

 
Коментарі (2)
1 Понеділок, 25 Жовтня 2010
О, як намене, Василю, кількість щораз виразніше переходить в якість. Попри деякі русизми, добрі переклади. Відчувається твоє вчування в тексти. Дякую. Давай далі, не пригальмовуй :-)
2 Неділя, 01 Травня 2011
Приємно що хтось та займається цим в Україні
велике дякую

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua