ГоловнаСтаттіТекстиПерекладНовини
ТемаАкціїМистецтвоЛінкиГазетаРедакція
Чорнобиль. Вишні - ПРОSTORY - український літературний журнал Чорнобиль. Вишні Презентація номера "Транс" у Києві - ПРОSTORY - український літературний журнал Презентація номера "Транс" у Києві Борис Буден: Двадцятий чоловік - ПРОSTORY - український літературний журнал Борис Буден: Двадцятий чоловік
Друкувати

Не зрадь біле!

Створив Господь мапу. На мапі край. У краю мешканців. Сказав Господь: «Ось - чорне, а ось - біле». І поставив їх на сторожі білого. І прорік словами пророка: «І на сторожі коло їх поставлю слово». Відтоді мешканці краю, що на мапі, яку створив Господь, на сторожі. Коли сплять одні, вартують інші. Коли сплять інші, вартують одні. Коли народжуються діти, їх навчають: «Це - чорне, а це - біле». Навчають чужого навчатися і свого не цуратися. Цуратися - чорного.

Щокілька років відбувається запекла війна між чорним та білим. Пам'ятаючи Господню їм заповідь, мешканці краю беруть в оборону біле. «Бі-ле! Бі-ле!» Їх не багато, але Господь дав їм голос: «Чорне - геть! Чорне - за ґрати!» «Чорне - потворне! Біле - неповторне!» - додають.

Перемагає чорне. «Це Господь нас випробовує», - кажуть. «Господь мудрий і безмежно терплячий», - додають. З часом виявляється, що чорне не таке вже й чорне: «Не таке воно вже й чорне, чорне», - кажуть. «Навіть трошки біле», - додають.

Через кілька років відбувається нова війна між чорним та білим, не на життя, а на смерть. Мешканці краю, що на мапі, яку створив Господь, беруть в оборону чорне, що стало білим. Вони хоробро воюють проти чорного чорного. «Об'єднуймося! В єдності - наша сила! Лише так ми здолаємо чорне!» - кажуть. «Чорне - за ґрати, біле - шанувати!» - додають. Кажуть і об'єднуються. Стають один коло одного, кажуть: «Ми об'єдналися». - «Як же ви об'єдналися, якщо вас так багато тупцює один коло одного?» - «Тому й багато, що об'єдналися».

Перемагає чорне. «Господь нас випробовує», - кажуть. «Господь мудрий і терплячий», - додають. З часом виявляється, що чорне не таке вже й чорне. «Не таке воно вже й чорне, чорне», - кажуть. «Навіть трохи біле», - додають.

Через кілька років знову Господь кличе їх на війну з чорним. «Хіба не чуєте - Господь вас кличе!» - «Чуєте, Господь нас кличе». Збираються на війну. «Біле - так! Чорне - ні!» - кажуть. «Біле - найкраще! Чорне - пропаще!», - додають.

Перемагає чорне. «Господь нас випробовує», - кажуть. «Господь мудрий і терплячий», - додають. З часом виявляється, що чорне не таке вже й чорне. «Не таке воно вже й чорне, чорне», - кажуть. «Навіть трохи біле», - додають.

Через кілька років відбувається страшна війна між чорним та білим. Мешканці краю, що на мапі, яку створив Господь, беруть в оборону чорне, що стало білим. Вони відчайдушно воюють проти чорного чорного. «Разом нас багато, нас не подолати», - кажуть. «Біле не спинити», - додають. Падає дощ, згодом сніг. Перемагає біле.

Не минуло й півтора року, як Господь знову кличе їх на війну з чорним. «Але ж біле перемогло?!» - дивуються. «Не зрадь біле!» - чують. «То хто?» - здригаються. «Я», - чують. «Хто, я?» - питають. «Я, ваш Пастир», - чують. «Тоді покажися нам», - кажуть. «Не зрадь біле!» - чують. Ідуть воювати з чорним. «Але ж ми перемогли чорне», - дивуються. «Перемогли, але воно прагне реваншу», - чують. «То хто?» - здригаються. «Я», - чують. «Хто, я?» - питають. «Я, ваш Пастир», - чують. Ідуть. Без колишнього завзяття, але ж Господь зве. «То так Господь нас випробовує, щоб ми вже не знали, де чорне, а де біле», - блукають у здогадах. «Аби опісля побачити: чи впізнаємо біле і чи розпізнаємо чорне», - тлумачать собі. «Біле - супер! Чорне - до цюпи», - кажуть, не так упевнено, як колись. «Біле - то гарно! Чорне - в буцегарню!» - кажуть з дрібкою сумніву в голосі. «Білому - картбланша! Ні - чорному реваншу!» - додають.

Перемагає біле, однак виявляється, що воно чорне, котре було білим.

«Не бійтеся, воно вже не те чорне, що було чорним», - чують. «Яке ж воно?» - «Трішки біле».

Мініатюра «Не зрадь біле!» була представлена на австрійських читаннях у Молодому театрі, входить до книжки Тимофія Гавриліва «Моя Україна», що в жовтні вийде у львівській літературній аґенції "Піраміда".

 
Коментарі (1)
1 Субота, 25 Липня 2009
Замечательная миниатюра! Остроумно и очень трезво.

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Коментар:

eurozine
 


Головна  Статті  Тексти  Переклад  Новини  Тема  Акції  Мистецтво  Лінки  Газета  Редакція  


Дизайн Олександр Канарський ©2007.
При використаннi матерiалiв сайту бажаним є посилання на prostory.net.ua