(Понеділок, 20 Квітня 2009) /
Акції
(П'ятниця, 17 Квітня 2009) /
Акції
 зараз нас єднають гроші, будьмо!, з твердішою валютою я на коні та намагаюся не зіставляти свіжі зерна «Чібо» з тим, що крутять по ящику, безробіття серед молоді, мережу автосалонів із наркобаронами, банани з крадіжками, цукерки з купою обгорток, не сила бачити все, що показують, банки з-під коли та хрущів, не рівняю книги з садівництва до мовчазного посту пенсіонерів, розрахунки не сходяться, лише чайові в нормі, ні, я не веду рахунок, не дурію і не стаю запізнілим прихильником партії, яка мене гнобила, ой як добре жилося за соціалізму, не треба ту пісню і сум за тим усім смішний, ти мав бути партійним або сиди й мовчи, а якщо вже в партії (...)
|
Неля Ваховська
(Четвер, 16 Квітня 2009) /
Статті
Тамара Злобіна
(Середа, 15 Квітня 2009) /
Арт
(Понеділок, 13 Квітня 2009) /
Газета
Евгения Белорусец
(Неділя, 12 Квітня 2009) /
Статті
 Организм суда устроен однообразно. Этот организм состоит из взаимопожирающих органов. Они пережевывают, проглатывают, после короткой паузы отрыгивают, жуют безо всякого усилия, потом снова глотают. Шея вздрагивает, а челюсти опять начинают перемалывать. Возможно, постоянный рост отходов судопроизводственного пищеварения приводит к тому, что суд у нас даже не пытаются содержать в чистоте. Наверное, я немного придумываю, вероятно, приукрашиваю, но в целом всё обстоит именно так. Среди пыльных и ржавых лопастей (...)
|
(П'ятниця, 03 Квітня 2009) /
Акції
Переклад Василя Лозинського
(Середа, 01 Квітня 2009) /
Переклад
Переклад Ольги Сидор
(Середа, 01 Квітня 2009) /
Переклад
Переклала Христина Назаркевич
(Субота, 28 Березня 2009) /
Статті
|
|
|
|
|
23-24 квітня 2009 у Ґете-Інституті (Київ) відбудеться другий семінар з літературного перекладу. Серед тем семінару: питання про ритмізацію прози та інтертекстуальність у перекладі. На основі колективного перекладу двох оповідань сучасної німецької письменниці Герти Мюллер обговорюватимуться проблеми цитування, паузи в тексті, «атмосфера, виражена через ритм», віршовий розмір у прозі та техніка його перекладу, змінене вживання сталих виразів та мовних штампів. У центрі уваги також - політизація літератури, колективна пам'ять, метафора сну та спогаду.
Матеріали семінару з художнього перекладу "Між Сходом і Заходом" 21-22 березня 2009 в Києві.
Восени 1989 року в НДР відбувся так званий Поворот (Wende) - масові демонстрації протесту проти існування двох окремих німецьких держав, які несподівано завершилися відкриттям Берлінського муру (9 листопада 1989). Попри ідилічні очікування «всенімецького раю», «об'єднання втрачених братів і сестер» (В. Лепеніз), «нечувана подія» возз'єднання вже на початку 1990-х років виявилася проблематичною: насильницька „вестернізація Сходу" (...)
Протягом одного березневого вечора 2009 року в залі колишнього ЦСМ при НаУКМА художниця презентувала результат тривалої праці - заповнення білих стін штрихами олівця. Вона зафіксувала певне місце, прагнучи вловити невловиме - ті зміни значення проекту, які відбуваються після його інсталяції, зв'язок художника й інституції, їхню взаємну залежність та взаємний вплив. Однак, попри симпатичність авторського тексту, в якому Лада розмірковує про "життя" твору мистецтва, особливості української художньої ситуації, її проект наштовхнув радше на роздуми/питання (...)
Газета «Проstory», присвячена питанням літератури, мистецтва й соціальної критики. Газета виходить з лютого 2009 року, новий номер з'являтиметься щотримісяці. Перший випуск присвячений проблемам художнього перекладу в Україні. Йдеться про інтерпретацію перекладацького процесу і його соціального контексту. У першому випуску газети, що має назву «Смерть перекладача», зібрані есеї про переклад, інтерв'ю, вибрані перекладачами уривки з художніх текстів, рецензії тематичних книжок, а також фотографії та малюнки київських митців (...)
З квітня 2009 Простори започатковують нову серію зустрічей «Актуалізація текстів». Нам ідеться про осучаснення / нове прочитання творів, ключових для ХХ століття, які в контексті українського браку критики та рецепції просто загубилися, не відбулися як культурна подія або зазнали хапливої канонізації у шкільних хрестоматіях без належної дискусії. Серія має на меті часткове заповнення «білих плям», що виникли навколо поважних, ба навіть вибухових авторів на кшталт Бекета, Вальзера, Яндля, які здійснили переворот у мисленні ХХ століття, проте все ще (...)
Моніка Рінк (1969 р.н.) зараз живе та працює в Берліні, вивчала релігієзнавство, ґерманістику та порівняльне літературознавство у Бохумі, Берліні та Єйлі. Моніка Рінк – не лише авторка, а й перекладачка, останніми роками вона отримала декілька значних нагород за свої поетичні збірки. У збірці «до обіймів на віддаль» ("zum fernbleiben der umarmung", kookbooks, 2007) проявлений притаманний її поезії потяг до поєднання старого авангарду із новою живописною та оповідною лірикою. З її ініціативи був створений інтернет-проект "Студіо понять", в якому вона архівує та сортує рідкісні словосполучення і поняття. (...)
Майже одразу після сніданку я виходжу з дому з двома полотняними торбами в руках. У кожній торбі по три пари випробуваних мною черевиків, у лівій торбі - ще й шість звітів, обсягом по дві - дві з половиною сторінки. Теплий, мало не надто безхмарний ранок. Уздовж стін шугають ластівки, спершу вертикально, а тоді або звертають над дахами вбік, або летять далі у блакитні висоти неба. Я з радістю зупинився б і принаймні подивився б на них, якщо вже мені не дано їх наслідувати. Але в мене о десятій призначено зустріч із Габеданком. (...)
Тільки світ, який має назву, є нашим світом. Релігії позначають ареал поширення іменами святих і мучеників, революції - в прагненні увічнити себе, називають міста іменами вождів. Революційна Америка назвала столицю на честь Джорджа Вашинґтона, російська революція перетворила Петроград на Ленінград. Таке відбувається регулярно, майже закономірно. Виняток не становить жодна країна світу. Особливо помітною інтервенція найменувань є в юних націй, у країнах, які мають ще молоду історію (...)
